Психоемоційним станом матерів, дружин та дітей загиблих та зниклих без вісті бійців перейнялися нацгвардійці Західного управління. Знайшли гроші та організували реабілітаційний центр в одному з віддалених гірських сіл Прикарпаття. За 1,5 року там побували понад 250 родин полеглих. Додому вони вже повертаються геть іншими — починають розуміти, що заради пам'яті загиблих мають жити.
Деякі жінки говорили з кореспонденткою ТСН Аллою Пасс і зізнавалися — це перша їхня розмова зі сторонніми людьми після втрати.
Матері дуже тяжко переживають загибель своїх дітей
Тетяна Ситник сама захотіла розповісти журналістам про свого сина. Уперше за 8 місяців говорить про його загибель зі сторонніми.
“Він же знав, що я буду плакати. Приходжу додому, а в мене під подушкою цукерки лежать. Він мені дзвонить, коли там зв'язок появився — мама, заглянь під подушку! В момент його загибелі у мене вирвали серце”, — каже Тетяна Ситник.
А у Руслани 21-річний син, командир взводу розвідки, зник безвісти в районі Мар'їнки два роки тому. Їй і зараз сльози не дають говорити. Але після занять з психологами пропозицію зупинитися відхиляє.
“Мені постійно хочеться говорити про сина… мені здається, що він живе. От, наприклад, в мене день народження — вони з меншим сином звечора нарвали польових квітів і всю дорогу до спальної вкрили квітами. Зранку прийшли привітати і — мамо, не будете сварити, що наробили в хаті безлад? я встаю — все у квітах. Я сином пишалася і я пишаюся ним”, — каже Руслана Мартинюк.
Мати зниклого безвісти захисника України розповіла про цинічні запитання
Кожна з 16 матерів загиблих та зниклих безвісти після втрати самотужки не змогла подолати свій біль. Вдень, на роботі, кажуть, ще сяк-так, а вдома розпач — безсоння, тремор рук, голосу, сльози. І безтактність, яка ранить.
“Дошкуляло запитання, чи ти знайдеш свого сина. Або там привезли сина в іншої жінки — мене питали: ногу чи руку, чи що привезли? Я боялася їх образити, відходила в бік. Тепер не буду”, — каже Руслана Мартинюк.
Як допомагають рідним загиблих та зниклих безвісти захисників України
Дружин, матерів, дітей полеглих побратимів і військовослужбовців інших підрозділів взяли під свою опіку нацгвардійці Західного управління. Реабілітаційний центр облаштували у віддаленому карпатському селі. Запросили команду досвідчених психологів, які з травмами війни працюють від 2014 року.
“До нас вони приїжджають в чорних хустинках, в темному одязі, змарнілі, з набором психосоматики — від неможливості заснути до неможливості підняти плечі. За три тижні 90% вони починають повертатися до себе, змінюють спосіб життя, вдягаються у кольори, вони починають бачити ці кольори. І навіть, якщо вони плачуть, вони готові пережити з кимось свою історію, вони готові ділитись своєю історією”, — каже голова громадської організації з надання психоемоційної допомоги Тетяна Мураткіна.
“Ми не маємо жодного морального права забути про полеглих героїв. Також ми не можемо забути і про їхні родини, ми не можемо залишити їх наодинці зі своєю бідою”, — каже військовий НГУ Роман Григорський.
З жінками та їхніми дітьми психологині працюють від ранку до ночі. Використовують тілесні та ресурсні практики, фейсйогу, арт-майстерні, навіть равликів привезли.
“Коли він пересувається — це мікромасаж, який розслабляє. Коли ми в стресі, що у нас зціплюється? Зубки, напружується обличчя. Коли вони повзуть, цим мікромасажем вони розслабляють мімічні м'язи, глибші м'язи”, — каже психологиня Ірина Майстрик.
Що кажуть жінки після реабілітації
Додому жінки повертаються геть іншими — з бажанням жити заради пам'яті своїх синів, допомагати іншим, і з мріями.
“Нас навчили думати про себе. Якщо ти будеш в доброму настрої, здоров'ї, це буде добре і рідним. А раніше я не думала про себе, а про дітей. Але якщо мені погано, це й дітям погано, сину меншому”, — каже Руслана Мартинюк.
Одна група їде — інша вже набирається. Нацгвардійці тим часом шукають небайдужих, які готові їхній проєкт підтримувати фінансово.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини за 22 квітня 2024 року | Новини України
Нагадаємо, російські окупанти вигадали новий фейк щодо керівника української розвідки Кирила Буданова. Пропаганда РФ намагається впевнити своє суспільство в тому, що він потрапив у полон.
Читайте провідні новини дня:
