Утім, не єдиною Meta. Компанія Alphabet, яку ми знаємо за пошуковиком Google, поштою Gmail і таким звичайним нам YouTube має не гірші показники. Тільки останній охоплює 2,7 мільярда користувачів.
Крім того, гарний рівень залучення демонструють також інші соціальні платформи. Так, 1,7 мільярда людей користується китайським TikTok, 1,3 сидить у Viber, ще 800 мільйонів активно застосовують Telegram, а пів мільярда регулярно заходять в Х (колишній Twitter).
Сьогодні соціальні мережі зламали всі кордони та почасти кидають виклик цілим державам і демократіям. Революційні застосунки, що були покликані покращити життя людей, стали водночас і загрозою.
Як не стати жертвою соціальних мереж та користуватися ними безпечно, без шкоди для себе та інших, говоримо у новому сюжеті проєкту “Бувай, фейк” з головним експертом з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігорем Розкладаєм.
То ж хто вони такі
Марк Цукерберг 2004 року створив Facebook. Наразі його корпорація, під назвою Meta працює в багатьох країнах світу, зокрема в Європі.
Alphabet заснували 2 вихідці зі Стенфорду – Ларрі Пейдж та Сергій Брін далекого 1998 року.
Китайський ТікТок належить компанії ByteDance, яку заснував Чжан Імін. Це платформа, яка не показує війну в Україні, але яку люблять підлітки.
Telegram створив засновник російського ВКонтактє Павєл Дуров, а розробляли пітерські інженери. Платформа стверджує, що не пов’язана з Росією і формально зареєстрована в Дубаї. Тільки багато експертів мають серйозні сумніви в правдивості цих тверджень.
“В Україні представлено кілька соціальних мереж. Якщо брати історично, то це був цікавий процес, бо ще на початку 2000-х однією з таких найбільших соціальних мереж був LiveJournal. Після цього відбувся розподіл аудиторії. Одна частина пішла в тоді ще юний Facebook, це була більш англомовна аудиторія, бо на той час не було нормальної ні української, ні навіть російської локалізації. Інша ж частина перейшла в російські Однокласники та ВКонтактє, які у 2017 році були заблоковані. Зараз на всю аудиторію також поширюється YouTube, тому що він покриває всі вікові групи. Є ще TikTok. Ця мережа китайського походження дуже цікава тим, що первинно вона була розрахована на молодь, але з часом додаватися люди поважного віку. Також є X, який раніше називався Twitter. Це не масова мережа. Крім неї, є ще більш екзотичні. Такі як Snapchat чи Discord. І звісно ми не можемо пропустити Telegram”, – розповідає головний експерт з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай.
Як модеруються соцмережі
Кожна соцмережа має свої правила. Але оскільки платформами користують сотні мільйонів людей по всьому світу, неможливо модерувати весь контент та слідкувати за дотримання приписів вручну. Саме тому компанії залучають штучний інтелект на розгляд більшості скарг. А він досить часто хибить. Проблеми варіюються від того, що скарги не спрацьовують, до того, що в невинних фото чи повідомленнях бачиться порушення правил соцмережі.
До речі, про стандарти. У Facebook, TikTok, YouTube, Snapchat та інших соцмережах є багато правил, які в певних аспектах відрізняються, але між собою мають і багато спільного. Зокрема, майже у всіх соцмережах неприйнятними є:
- Насильство та підбурювання до нього;
- Координування заподіяння шкоди та пропаганда злочинності;
- Шахрайство та обман;
- Контент про самогубство, самоушкодження та розлади харчової поведінки,
- сексуальну експлуатацію дітей та дорослих, жорстоке поводження з дітьми та зображення оголеного дитячого тіла;
- Цькування та переслідування;
- Порушення конфіденційності;
- Мова ворожнечі.
Попри все довкола модерації існує багато міфів. Дехто стверджує, що соцмережі прицільно модерують контент, пов'язаний з російсько-українською війною, і не пропускають багато інформації. Нерозуміння стандартів і підходів соцмереж спричиняє звинувачення у тому, що вони віддані росіянам і блокують патріотичний контент. Насправді ж більшість блокувань – це мова ворожнечі через заборонені слова, сцени насильства, побажання смерті росіянам і звісно хибнопозитивні помилки.
Як росіяни й шахраї використовують соцмережі
У 2015 році президент закликав відкрити представництво Facebook в Україні. Так він підтримав флешмоб користувачів українського сегмента соцмережі. Марк Цакерберг відповів, що розглянуть доцільність відкриття такого представництва, але цього досі не сталося.
Пояснити це неважко. Компанії, що володіють соцмережами – це бізнес. І кожна корпорація самостійно вирішує, де і як їй зручніше вести його. Україна як і будь-яка інша країна поза ЄС не може змусити великих гравців відкрити свої офіси, чим дуже активно користуються росіяни.
Ностальгійні дописи
Так, у спільному цифровому полі кремлівська пропаганда активно поширює ностальгійний контент. Так вона намагається тримати людей в наративах СРСР, формуючи хибний образ минулого.
“Сенс у тому, щоб поширювати ідеї “російського міра”, ідеї того, як добре жилося в СРСР. Такий контент поширюють на людей, які вже не надто молоді. Для них змішується їхня ностальгія за молодістю та тими рідкісними можливостями, які вони тоді мали. А також на людей, які ніколи не жили в СРСР. І ті, і ті можуть ловитися на це”, – зазначає Ігор Розкладай.
Боти та тотальна зневіра
Крім того, росіяни не цураються використовувати ботів та розгортати суперечки у коментарях під дописами у соцмереж. Таку тактику особливо використовують стосовно чутливих тем у суспільстві, наприклад війни.
Разом з тим росіяни поширюють у соцмережах, зокрема на український сегмент аудиторії відверто дезінформаційні повідомлення. Основні їхні наративи крутяться навколо мобілізації, зовнішньої підтримки, дітей еліт за кордоном, підтримки союзників і бажанням сусідів розділити Україну.
Клони відомих медіа
Для того, щоб зробити свою дезінформацію більш витонченою та переконливою, прибічники кремля створюють так звані сайти-наліпки або продукують діпфейки. Часто їхні фальшиві сайти виглядають як клони відомих медіа, а зображення, створені штучним інтелектом спрямовані на сіяння зневіри, тривожності, а також підрив довіри до свідчень злочинів війни.
Фінансовий фішинг
Водночас не тільки росіяни користуються слабкостями соцмереж та намагаються обдурити користувачів. Дуже активно ведуть свою діяльність у них і шахраї.
Зокрема, у соцмережах популярний фішинг. Йдеться про виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних та крадіжки акаунтів з метою подальшої шахрайської діяльності або навіть їхнього знищення.
Окремим пунктом також йде фінансовий фішинг. У таких випадках аферисти використовують відомі бренди банків, додатків чи міжнародних організації з пропозицією нібито соціальної допомоги чи виплат. Зазвичай такі повідомлення подаються в контексті, що “Уряд України ухвалив закон”, який нібито передбачає виплату кожному громадянинові.
Як не нашкодити собі та іншим у соцмережах
Перебуваючи в соціальних мережах варто пам’ятати, що навіть ваш особистий профіль розказує не лише про вас. І хоча той же Facebook закрив доступ до друзів з метою безпеки українських користувачів, але взаємодії, репости й коментарі видають ваше коло спілкування.
Люди схильні довіряти своїм рідним і друзям найбільше. Дослідження показують – рівень довіри до цих груп становить понад 70%. Саме тому сарафанне радіо є доволі ефективним способом поширення будь-якої інформації: від корисної до відвертих фейків і ворожих вкидів.
Якщо ви не перевірили інформацію, яка вас зачепила, але нібито виглядає правдивою, ви можете стати невільним джерелом паніки, дезінформації та фейків. Щоб цього уникнути важливо дотримуватись правил медіаграмотності.
Правило 1. Чим більш сенсаційна чи емоційна інформація, тим більш прискіпливо до неї треба поставитись. Емоції – це те поле битви, де російська дезінформація доволі успішна. Саме тому слід вдихнути-видихнути, перевірити та зачекати. Це навички, що мають бути доведені до автоматизму.
“Пошир це повідомлення 100 учасникам”, “Перешли це повідомлення 10 друзям”, “Молитовний відділ закликає” і такі інші меседжі не несуть в собі жодної користі, а можуть ще й виявитися шкідливими.
Правило 2. Перепости повідомлень корисні у вузьких колах і точкових ситуаціях, наприклад, якщо зник собака чи папуга, знайшлися чужі документи абощо. Однак, якщо повідомлення стосуються чутливих та емоційних тем, від цього варто відмовитися. Загалом, чим ближче ви до фронту – тим менше таких дій варто вчиняти.
Відвідали лікарню, провідали героїв, завезли на склад допомогу. Так, волонтерська діяльність потребує публічності. Проте ви можете необережно виказати важливу локацію ворогу. Тому уникайте загальних планів чи елементів, що можуть чітко вказати на місце.
Правило 3. Не викладайте загальних планів, за якими ворог зможе навіть теоретично ідентифікувати локацію чи споруди. “Шукаю зниклого безвісти чоловіка”. Воював на певному напрямку. У лікарні такого-то міста лежить боєць. Допоможіть знайти чи ідентифікувати”.
У час війни у нас підвищується рівень емпатії, але це може мати жахливі наслідки. Окупанти хочуть визначити, хто в них в полоні й для цього достатньо спитати. Можна виказати локацію людини, яку переховують. Емпатія може вбити.
Пошуком зниклих українців займаються численні організації, які це роблять обережно і непублічно. Краще допоможіть людині зв'язатися з ними.
Правило 4. Соцмережі прекрасне середовище не лише до спілкування і подолання відстані, але і для шахраїв всіх мастей. Будьте уважними та прискіпливо перевіряйте будь-які повідомлення, пов'язані з фінансами.
“Позич гроші до вечора”. “НАТО виплачує 12500 кожному громадянину”. “Отримай безплатні ліки”. Усі ці повідомлення можуть перетворитися на шахрайську схему.
Пам'ятайте, що “безплатний сир лише у мишоловці” Будь-які виплати через соцмережі – це шлях до втрати грошей.
Цей матеріал підготовлено в рамках «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», що впроваджується 1+1 медіа та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію ЄС.
