Україна тимчасово обмежує виконання Конвенції з прав людини через воєнний стан. Відповідну заяву до Ради Європи держава подала 4 квітня 2024 року.
Що це означає та як вплине на українців, у коментарі сайту ТСН.ua пояснив адвокат Ростислав Кравець.
Про що йдеться у заяві
Документ містить такий перелік положень, яких країна припинить дотримуватися:
- недоторканність житла;
- таємниця листування, телефонних переговорів та іншої кореспонденції;
- невтручання в особисте та сімейне життя;
- свобода пересування та вільний вибір місця проживання;
- право на свободу думки й слова, свободу виборів;
- вільне вираження поглядів і переконань, а також право збору, зберігання й поширення інформації;
- право на проведення зборів, мітингів і страйків;
- право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Також у заяві перелічені заходи, які можуть запроваджуватися в Україні в порушення Конвенції:
- примусове відчуження приватного або комунального майна для потреб держави;
- запровадження комендантської години;
- особливий режим в’їзду та виїзду, обмеження пересування громадян та іноземців, руху транспорту;
- огляд речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- заборона громадянам, які перебувають на воєнному чи спеціальному обліку, змінювати проживання чи перебування без належного дозволу.
Як це вплине на українців
Україна не вперше повідомляє про можливе обмеження прав через російську агресію, розповів Ростислав Кравець. Попередня вербальна нота була направлена з початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року.
“Насправді, що стосується зазначеної заяви, для громадян України це не має жодного принципового значення. Формально це Україна повідомляє Організацію об'єднаних націй виключно в односторонньому порядку, що вона зможе обмежувати відповідні права громадян України”, — пояснив адвокат.
Водночас, за словами Ростислава Кравця, ці обмеження повинні встановлюватися винятково законом відповідно до норм міжнародних актів і до норм Конституції України.
“У більшості випадків ці обмеження законами не встановлені. Те, що зазначено безпосередньо в цій вербальній ноті, громадян України жодним чином це не стосується. В подальшому, звичайно, при розгляді справ у Європейському суді з прав людини, це може братись до уваги, що Україна ніби відмовилась від частини своїх прав. Хоча це буде досліджуватись, чи був закон, законний спосіб на підставі якого вона відмовилась”, — розповів Ростислав Кравець.
Насправді, за його словами, як показує практика, це не буде мати принципового юридичного значення під час розгляду цих справ у Європейському суді.
“Не говорячи вже, що це не має жодного юридичного значення при розгляді справ в Україні— ці одностронні відмови від виконання своїх обов'язків. Я сподіваюсь, що в травні-червні буде рішення Європейського суду з прав людини. Там є комунікована справа громадян України щодо оскарження заборони виїзду за кордон. У якій якраз суд може дати оцінку цим всім вербальним нотам, відмовою від конвенції, від захисту прав громадян України. Я думаю, що ми побачимо, що це не має жодного юридичного значення і ніяк не впливає на права громадян”, — каже адвокат.
Він зазначив, що обмеження можливі тільки винятково на підставі закону. Сьогодні, якщо розбирати питання виїзду за кордон, то жодного закону в Україні, який би обмежував це право, немає, розповів Ростислав Кравець.
“Навіть цей новий закон про мобілізацію. В проєкті він містив відповідні норми, якими намагались врегулювати, однак остаточна редакція, підписана президентом і проголосована парламентом, не містить жодних норм, що стосуються контролю і порядку виїзду за кордон громадянами України”, — каже адвокат.
Нагадаємо, українським біженцям у Польщі продовжать захист, який діє поки до 30 червня. Тимчасовий захист також пообіцяють надати українцям без паспорта.
Читайте також:
