Двоє пенсіонерів зробили фактично неможливе. Попри страх бути розстріляними, 88-річний дідусь і 98-річна бабуся пішки вибралися зі своїх окупованих сіл і дісталися українських військових.
Як їм вдалося врятуватися від росіян і як склалася доля пенсіонерів – дивіться в ексклюзиві TSN.ua.
У 98 років пішки самотужки втекла від росіян
Вона пережила Другу світову війну й застала повномасштабну війну Росії проти України. Пенсіонерку не підкорила російська пропаганда, бо те, що відбувається у рідному селі, бабуся навіть не могла уявити. Та вона зробила неможливе: 10 кілометрів 98-річна бабуся йшла пішки, спираючись просто на дерев’яні палиці, у неї не було ані їжі, ані води, але було шалене бажання здихатися російської окупації. Будинок жінки, у якому вона жила, зруйнували росіяни. Тому Лідія Степанівна вирішила рятуватися від окупантів та пішки йшла з окупованої частини Очеретиного, що на Донеччині.
Цю неймовірну історію розповіли вже поліцейські. Кажуть, Лідія Степанівна йшла пішки впродовж дня, а під час дороги засинала і двічі впала. Як переказують у поліції, жінка трималася на двох палицях і… “на характері”.
Зараз бабуся у безпеці, а поліцейські змогли швидко розшукати її рідних, родина загубилася, коли тікала від росіян. Врятували бабусю поліцейські групи “Білі янголи”, в день, коли Лідія Степанівна вийшла з окупації, правоохоронці змогли евакуювати ще 16 людей з передової, з села Новоолександрівка, до лінії зіткнення звідси менш ніж кілометр. Під час рятувальної операції російські КАБи розірвались неподалік екіпажу, а також на вулиці, де “Білі янголи”, вмовляли громадян виїхати.
Усе це відбулося за декілька годин до того, як бабуся подолала лінію фронту. Поліцейські кажуть, нині в Очеретиному тривають активні бої, по дорозі до цього села прилітає по кілька разів уздовж всієї дороги.
Звичайні цивільні гинуть від російських прильотів, люди не хочуть залишати рідні домівки, поліцейським доводиться кожного вмовляти, адже в селі залишатися вже неможливо.
Пережила фашистів – переживе й росіян
Й попри загрозу померти, посеред дороги Лідія Степанівна вирішила не чекати і йти туди, де більш безпечно. І є дещо, чому всім нам варто повчитися у цієї бабусі: не лише тому, що вона не піддалася на російські провокації, пропаганду, а знає і робить своє, а оптимізму, стійкості і віри. От тільки Лідія Степанівна каже, що росіяни зараз гірше за тодішніх німців, та впевнена, якщо пережила фашистів – переживе і росіян. І попри все, бабуся не втратила свого гумору – вона жартівливо говорить про свій поважний вік.
Історією жінки була вражена вся країна. Один з українських банків вирішив придбати цій сміливій українці будинок – вона заслуговує на гідне життя, попри війну та всі складні обставини.
У 88 років під страхом розстрілу втік від росіян
ТЕКСТ: Та це не одна неймовірна історія порятунку. Під погрозами розстрілу з окупації зміг вибратися і 88-річний дідусь. Він теж з Очеретиного, тієї частини, яка вже окупована росіянами. Чоловік розповів, що не захотів отримувати болотнянський паспорт, а тому вирішив понад усе вибратися трохи далі від рашистів. Історію дідуся розповів начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Тікав Іван Якович самостійно, пішки серед ночі. Усе, що залишилося з майна – одна-єдина сумка. Він 6 годин добирався у безпечне місце, ховався від обстрілів, а далі попутками зміг дістатися до Покровська. Уже там попросив про допомогу. Евакуаційники доправили пенсіонера до Дніпра. Там із ним зустрілась і наша колега, журналістка ТСН Ольга Павловська, Іван Якович розповів, як вибирався з-під носа окупантів.
Зараз Іван Якович перебуває у Дніпрі. Керівниця прихистку розповіла, що дідусем вже зацікавились місцеві бабусі і не лише бабусі. Тож у пана Івана є всі шанси влаштувати ще й особисте життя і здійснити мрію про власний город.
Як закохані пенсіонери рятувалися з окупації
Наостанок розповімо про ще одну неймовірну історію кохання та міцності українського духу. Це теж розповідь про те, як літня пара поверталась з окупації на підконтрольну Україні територію. Ганна і Володимир вибиралися з окупованої частини Херсонщини, жінка має вади зору, а чоловік майже не ходить, тож без сторонньої допомоги подолати цей шлях разом їм було складно. Взялися за справу волонтери з Червоного Хреста. Але в останню мить жінка вперлася, що не поїде далі, доки не відчує у своїй руці руку коханого чоловіка.
Ці історії вкотре доводять – українці незламний народ і перемогти людей, котрі під обстрілами і під страхом розстрілу тікають з окупації, аби тільки не жити під триколором, Росії ніколи не вдасться.
Нагадаємо, військові розповіли про неймовірні порятунки поранених з поля бою.
Читайте також:
