У другій половині двадцятого століття не було стільки русизмів, як зараз. Особливо це стосується привітань. Наша мова, насправді, має дуже багато слів та словосполучень, якими можна привітатися. У багатьох регіонах України так вітаються й донині. Розповідаємо, як віталися наші дідусі й бабусі в минулому столітті, посилаючись на обговорення в одній із мовних груп на Facebook.
Як віталися в Україні у другій половині ХХ століття
Досить цікаво — українці у 60-80 роках минулого століття, окрім привітання “Добрий день!”, використовували ще й інші словосполучення, які на перший погляд зовсім не схожі на привітання. Такі форми на сьогодні практично не вживаються або так вітаються зовсім старенькі люди.
- Моє шанування!
- Слава Ісусу! – Навіки слава!
- Щасти Боже чи Боже поможи! – Казав Біг, щоб і тобі поміг!
- Здоровенькі були!
У коментарях до обговорення пишуть, що привітання “Слава Ісусу Христу” часто вживалося, коли люди сходилися на похорон.
Також зазначається, що в західних регіонах нашої країни ще й досі можна почути вітання серед людей похилого віку: “Помагай Боже”. На що у відповідь кажуть: “Дай Боже щастя!” або “Дякую, дай Боже Вам!”
Як ще можна гарно привітатися українською
Насправді, слово “привіт” також можна вживати, адже всі слов’янські мови походять з праслов’янської, тому мають багато однакових лексем на позначення одного й того самого поняття. А щоб урізноманітнити свій лексичний запас, можна для привітання використовувати ще й такі слова та словосполучення:
- вітаю;
- мої вітання;
- доброго ранку;
- добридень або добрий день;
- добривечір або добрий вечір;
- здоров був;
- здоров'ячка;
- здоровенькі були;
- здрастуй;
- здрастуйте;
- уклін;
- моє шанування.
Читайте також:
Як ще сказати українською “ледар”: 10 варіантів, про які мало хто знає
Як українською доречно сказати “це жесть”: варіанти на всі випадки життя
“Ви гарно виглядаєте” – невдалий комплімент українці: як сказати правильно
