Унікальний обряд села Чортовець на Прикарпатті: що він означає та чому його виконують лише чоловіки

Ексклюзив ТСН

Сербен – унікальний чоловічий обрядовий танець. Його водять на великодні свята жителі Чортівця на Прикарпатті. Дійство унікальне, кажуть дослідники, бо за його простими кроками криється глибокий символізм.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Алли Пасс.

Жителі села Чортовець на Великодні свята збираються на церковному подвір'ї. Головні дійові особи тут – чоловіки. Помолившись, вони стають пліч-о-пліч, беруться за руки. І крок за кроком починають ритмічний рух довкола церкви. Це і є сербен.

Першими в хороводі – шановані ґазди, в кінці стоять дітлахи. Не стати до сербена, кажуть чортівчани, однаково, що зганьбитися. До танцкласу ніхто з роду тут не ходить – ноги наче самі знають, що робити.

 “Мені 12 років. Я танцюю 6 років сербена”, – каже місцевий хлопець.

Сербен від Великодня до Провідної неділі в Чортівці виконують від діда-прадіда. Хто, коли і чому вперше його станцював – достеменно невідомо. У дослідників – лише версії. Більшість схиляється до мілітарного походження танка.

“На цьому місці було замчище. Тут є багато підземних ходів. Колись татари нападали на нас і люди ховалися. Чоловіки вийшли, взяли топірці і цих татарів порубали. І начали співати”, – розповідає легенду місцевий житель.

“Чоловічий оборонний танець, тут йдеться, що чоловіки стають пліч-о-пліч. Демонструють оборону. Це є танець подяки за порятунок“, – пояснює краєзнавиця Любов Соловка.

Дослідники також бачать у сербені і тему родючості, і землі, і роду.

Покружлявши довкола однієї церкви, учасники сербена рухаються селом до іншої. Там танок повторюється. І так триває кілька годин. Поки танцюють, чоловіки співають. І знов-таки: теми пісень ще ті, прадавні – про життя, роботу в полі, як мати пироги варила і, звісно, про сам сербен.

“Подяка військовим у піснях – це вже данина нашому часу. Чи був поширеним у давнину сербен і де саме, науковці достеменно сказати не беруться. Але донині цей військовий танок-оберіг зберігся лише в Чортівці. Пережив навіть сувору заборону за радянських часів – його селяни попри все водили від року в рік. І нині зібрали пакет документів, щоб сербен визнали спочатку нематеріальною культурною спадщиною України, а згодом і ЮНЕСКО”, – йдеться у сюжеті ТСН.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН 15:00 за 13 травня 2024 року | Новини України

Читайте також: 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *