Візит російського диктатора Володимира Путіна до Пекіна в четвер, 16 травня, ймовірно, не міститиме жорстких домовленостей, але ознаменує початок його нового президентського терміну демонстрацією підтримки з боку найвпливовішого політичного партнера, китайського колеги Сі Цзіньпіна.
Про це пише Reuters.
Очікується, що дводенний візит Путіна підкреслить хвалене партнерство “без обмежень”, незважаючи на тиск з боку Сполучених Штатів через російське вторгнення до України 2022 року, йдеться в матеріалі.
Мета візиту Путіна до Сі
Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило поїздку Путіна у вівторок, 14 травня, заявивши, що Сі та Путін обміняються думками про зв'язки і “міжнародні й регіональні питання, що становлять спільний інтерес”.
Хоча дипломати та аналітики очікують, що Путін підштовхне Сі до подальшої підтримки військової економіки Росії – від машин і хімікатів для допомоги військовій промисловості до закупівель нафти й газу зі знижками, – поїздка диктатора, найімоввірніше, буде значною мірою символізувати спільний світогляд, зосереджений на протидії порядку, який очолює США, зазначає Reuters.
“Китай є стратегічним партнером Росії – це шлях, обраний президентом Росії і лідером Китаю, і ніщо не змінить цього незалежно від того, що Захід намагається сказати або зробити”, – заявив російський чиновник на умовах анонімності.
В інтерв'ю китайському інформаційному агентству “Сіньхуа”, опублікованому вранці в середу, Путін підтримав план Китаю з мирного врегулювання “української кризи”, заявивши, що Пекін повністю розуміє, що за ним стоїть.
“В Пекіні дійсно розуміють його першопричини і його глобальне геополітичне значення”, – сказав Путін, згідно зі стенограмою російською мовою, опублікованою на сайті Кремля.
Путін також обговорить економічні зв'язки з прем'єр-міністром Китаю Лі Цяном і відвідає Харбін, північно-східне місто з історичними зв'язками з Росією.
Візит Путіна відбудеться після візиту до Пекіна наприкінці минулого місяця державного секретаря США Ентоні Блінкена, частково для того, щоб застерегти провідного китайського дипломата Ван І від поглиблення військової підтримки Росії.
Але незважаючи на партнерство “без обмежень”, про яке Путін і Сі заявили в Пекіні за кілька днів до початку вторгнення в лютому 2022 року, Китай досі уникав надання реальної зброї та боєприпасів для військових зусиль Росії.
І незважаючи на початкові внутрішні переговори у США про запровадження санкцій проти китайських банків, американські чиновники заявили минулого місяця, що наразі не мають таких планів.
“Я впевнений, що Путін хотів би отримати допомогу Китаю в тому, щоб змусити Росію перейти межу в Україні”, – сказав Александр Ніл, сінгапурський аналітик з питань оборони.
“Що ще може зробити Китай, не наражаючись на дії з боку Вашингтона, дуже ретельно вивчатиметься в рамках цієї місії”, – додав Ніл.
Підтримка ізольованої Москви
Інші аналітики вважають, що сама собою зустріч Сі та Путіна має певну вагу.
“Сам факт прийому Путіна Пекіном уже є формою підтримки Росії, оскільки Китай є єдиною великою країною, яка не ізолювала Москву, – сказав Джеймс Чар, дослідник з питань безпеки в Сінгапурській школі міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама. – Китаю необхідно мати Росію на своєму боці, щоб підірвати світовий порядок, очолюваний США, і в його довгостроковій боротьбі зі США за геополітичне панування”.
Чар зазначає тривалу взаємну недовіру – колишні ідеологічні комуністичні союзники розкололися в розпал Холодної війни, – а високопоставлене російське джерело зазначає скептицизм серед російських еліт щодо перетворення на “сировинний придаток” Китаю.
Постачання російської нафти до Китаю, зокрема трубопроводами за довгостроковими контрактами, зросли торік на чверть до рекордних 2,14 мільйона барелів на добу, що зробило Москву його найбільшим постачальником вже другий рік поспіль.
Дані, проаналізовані агентством Reuters, показують, що за перші дев'ять місяців 2023 року Китай заощадив приблизно 4,34 мільярда доларів, купуючи російську нафту зі знижкою.
Імпорт російського газу до Китаю торік зріс майже на 40% порівнюючи з 2022 роком – до 33,7 мільярда кубометрів, згідно з розрахунками Reuters, зробленими на основі митних даних і даних консалтингової компанії RBAC.
Незважаючи на це зростання, енергетичний гігант “Газпром”, що належить Кремлю, все ще намагається заповнити прогалину, яка утворилася через втрату європейських ринків збуту газу.
Нагадаємо, раптова заява президента Росії Володимира Путіна про готовність до переговорів з Україною насправді була очікуваною. Адже РФ потрібне збереження захоплених територій і пауза для відновлення потенціалу, після чого війна почнеться з новою силою. Таку думку висловив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Читайте провідні новини дня:
