Рішення Міністерства економіки скасувати свій наказ щодо бронювання співробітників деяких технологічних компаній, серед яких Glovo, Visa та Favbet, через “суспільний резонанс” викликало ще більший хейт у Мережі.
Під дописом першої віцепрем'єрки України – міністерки економіки Юлії Свириденко, яка повідомила про це рішення на своїй сторінці у Facebook у четвер, 16 травня, зібралося упродовж трьох годин понад двісті коментарів, у яких користувачі соцмережі обговорюють і саме бронювання букмекерів та доставників їжі, і загалом непрозорий механізм.
Кого забронював Кабмін
Усе почалося з того, що народний депутат Олександр Федієнко повідомив, що згідно з наказом Міністерства економіки було заброньовано шість компаній, прикріпивши до повідомлення відповідний наказ.
“В цілому я не проти економічного бронювання. Гроші на утримання армії нам потрібні. Але інколи навіть керівники ТЦК не можуть зрозуміти, чому підприємства, які випускають дрони, РЕБи, не бронюють, бо не проходять за критеріями, а от такі, як у переліку, лист додав, вони вимушені бронювати, закон…” — написав він.
В оприлюдненому переліку були:
- ТОВ “Гловоапп Україна” (доставка Glovo);
- ТОВ “Фавбет Тек” (компанія зі складу групи FAVBET, яка займається букмекерською діяльністю);
- ДП “ССМ” (рекламне агентство);
- ТОВ “Віза Україна” (консультаційні послуги для бізнесу, власники — дві американські компанії);
- ТОВ “Агрі Чейн” (частина агрохолдингу “Астарта”);
- ТОВ “КОРТ”.
Найочевидніший зв'язок з армією серед зазначених у документі фірм має лише компанія “Корт”. Вона, зокрема, займається розробкою систем РЕБ і безпілотників.
Згодом у пресслужбі компанії FAVBET заявили, що Favbet Tech від перших днів повномасштабного вторгнення теж є частиною українського кібервійська, а “найбільш кваліфіковані співробітники компанії сьогодні задіяні в розробці технологій для підвищення обороноздатності нашої країни”.
Реакція Мінекономіки
Невдовзі перша віцепрем'єр-міністерка України — міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що скасовує наказ про бронювання працівників компаній “Гловоапп Україна”, “Фавбет Тек”, “Віза Україна” та інших.
“З огляду на суспільний резонанс я скасовую наказ про бронювання, і будемо розбиратися в ситуації та аналізувати рішення щодо кожної компанії окремо. Ця ситуація стала додатковим аргументом, щоб пришвидшити роботу над оновленням постанови Кабміну №76, аби вона відповідала вимогам часу і потребам бізнесу”, — заявила вона.
Свириденко зазначила, що компанії звернулися з проханням про бронювання до профільного Міністерства цифрової трансформації.
“Міністерство цифрової трансформації визнало їх критично важливими на підставі трьох із семи критеріїв: відсутність заборгованості по ЄСВ, рівень зарплати і те, що вони є резидентами Дія.Сіті”, — продовжила міністерка.
Після цього Мінцифри відправило списки військовозобов’язаних до Генштабу для перевірки. На основі рішення Генштабу списки опрацьовуються Міністерством економіки. В разі відсутності правових підстав для відмови ухвалюється рішення про бронювання працівників.
Реакція Мережі
Користувачі Facebook під дописом віцепрем’єрки обурилися тим, що підставою для скасування наказу став “суспільний резонанс”, нарікають на непрозорий механізм бронювання та навіть підозрюють урядовців у корупції. Зокрема, в коментарях пишуть:
- “Виходить, якби не було резонансу, ніхто б нічого не робив. Цілком логічно, що бронь має бути у підприємств, які працюють на оборону. і критичної інфастуктури і тд і тп”.
- “З огляду на суспільний резонанс доречно було б публікувати всі накази на бронювання щодо підприємств, які не мають стосунку до оборонки”.
- “Виходить, тепер хабарі доведеться повернути?”
Нагадаємо, державні службовці, які є військовозобов'язаними і не мають бронювання, підлягають мобілізації на загальних підставах. Йдеться про те, що вони також можуть бути залученими до Сил оборони.
Читайте також:
