На Херсонщині наші морські піхотинці в надзвичайно складних умовах виконують завдання на лівому березі і тримають цю нелегку ділянку фронту. Прибережні села побиті, жителі переважно виїхали.
Про те, який вигляд зараз має Дніпро на Херсонщині, як воюють морські піхотинці та як виживають цивільні – в репортажі Наталі Нагорної.
Військові кажуть, що штурмувати на Херсонщині окупантам буде складно
22-річний командир роти Назар проводить ТСН екскурсію і пояснює – це село вважається відносно спокійним, бо сюди дістають лише снаряди та авіабомби. А ще, каже, морські піхотинці 37-ї бригади тут наче на перепочинку, особливо після того, як воювали на лівому березі. Про те, що саме там робили, яку вкрай небезпечну військову операцію проводили, бійці почали говорити лише зараз.
Військові кажуть – відправляти людей на лівий берег психологічно важко.
“Тому що ти розумієш, що може бути таке, що люди можуть не повернутися. Головне – не боятися”, – каже він.
Командир роти пояснює – ділянка, на якій ми стоїмо зараз, для штурмів підходить ще менше.
“Як ви самі бачите, тут розташовано більше болота, ніж Дніпра. Дивлячись, якщо знайти проходи, то є можливість. Але через те, що вода впала, то я вважаю, що може бути, що вода десь біля півтора метра глибини і, може, не є ефективним форсуванням”, – каже він.
Що кажуть цивільні
На вулицях побитого села ТСН зустрічає лише трьох людей – чоловіка на велосипеді, жінку у вікні та Віктора, який розмовляє телефоном на мокрій лавці.
Чоловік розповідає, що він посадив картоплю та цибулю, має садок, а влітку ходить на підробіток на виноградники, які тут досі продовжують обробляти, незважаючи навіть на авіабомби. Віктор переконує нас – люди є, але на вулицю виходять за крайньої потреби, хіба в пошуках інтернету або по гуманітарну допомогу.
Історії захисників з Херсонщини
В одній із посадок ТСН зустріла Сергія, Євгена та “Сондера” – це гранатометний розрахунок 37-ї бригади морської піхоти. Обличчя Сергія ми не покажемо, бо він з того берега. До окупації лівого був трактористом і працював на землі. А тепер за неї воює, хоча й не бачить змоги повернутися потім туди.
“Не знаю, чи я там буду жити. Бо тут багато людей таких залишилося, що вони ж нікуди не дінуться. Вони там і залишатимуться. Що з ними жити неможливо буде. Вони так само, мені здається, засядуть і будуть сидіти собі, мовчати”, – каже Сергій.
Морський піхотинець Євген, вичікуючи біля гранатомета в цій мокрій посадці, теж має за що переживати.
“Я – Женя. Сам з міста Харкова. Бороню Україну на Херсонщині. Передаю всім хлопцям на Харківщині привітання. Ми все одно переможемо цього ворога клятого”, – каже Євген.
“Сондер” і досі студент медичного, і на фронті вишукує час, щоб відвідати заняття онлайн і вже за місяць отримати диплом. Матрос, який дуже старається розповісти свою історію українською мовою.
“До війни я тут жив 7 років уже. Я тут навчався в медичному університеті”, – каже він.
“Сондер” спочатку прийшов до іноземного легіону, тепер він планує залишитися в морській піхоті і після війни.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини за 17 травня 2024 року | Новини України
Нагадаємо, російські війська минулої доби обстріляли 15 населених пунктів Херсонської області. Двоє людей загинули, шестеро зазнали поранень.
Читайте також:
