На краю чорної діри є область, де матерія не може залишатися на орбіті і падає всередину. Цей “водоспад” плазми передбачила запропонована Альбертом Ейнштейном 1915 року теорія тяжіння, яка описує гравітацію як прояв геометрії простору-часу.
Використовуючи телескопи, здатні виявляти рентгенівські промені, група британських та американських астрономів вперше спостерігала цю “область занурення” у чорній дірі на відстані близько 10 000 світлових років від Землі.
Про це пише CNN.
Це не перший випадок, коли чорні діри допомагають підтвердити велику теорію Ейнштейна, також відому як загальна теорія відносності. Перша фотографія чорної діри, зроблена 2019 року, підтвердила основне припущення геніального фізика про те, що гравітація — це лише матерія, що згинає тканину простору-часу.
Багато інших прогнозів Ейнштейна з роками виявилися вірними, у тому числі гравітаційні хвилі та універсальне обмеження швидкості.
Чорна діра, що була об'єктом спостереження, знаходиться в системі під назвою MAXI J1820+070, яка складається з зірки менше Сонця і самої чорної діри, маса якої оцінюється в 7-8 сонячних мас. Астрономи використовували космічні телескопи НАСА NuSTAR та NICER, щоб зібрати дані та зрозуміти, як чорна діра висмоктує плазму із зірки-компаньйону.
“Навколо цих чорних дір обертаються великі диски матеріалу із прилеглих зірок. Велика частина його стабільна і спокійно рухається по орбіті. Це схоже на річку, а область занурення схожа на край водоспаду: якщо річка винесла вас до його краю, ви просто падаєте вниз головою Більшість того, що ви бачите, — це річка, але в самому кінці є крихітна ділянка, яку, по суті, ми й знайшли”, – сказав провідний автор дослідження Ендрю Маммері.
Він додав, що дослідження стало першим свідченням існування водоспаду чорної діри.
“На відміну від горизонту подій, який знаходиться ближче до центру чорної діри і не дозволяє нічому вислизнути, включаючи світло і випромінювання, в області занурення світло все ще може вирватися назовні, але матерія приречена потужним гравітаційним тяжінням”, – пояснив Маммері.
Результати дослідження можуть допомогти астрономам краще зрозуміти формування та еволюцію чорних дір. Однак, у дослідженні не вистачає фактичного зображення чорної діри, тому що вона надто мала і дуже далеко знаходиться.
Тому інша група вчених з Оксфорда працює над грандіозним проєктом – першим фільмом про чорну діру. Щоб здійснити свій задум, команді спочатку потрібно буде побудувати нову обсерваторію в Намібії, яка має бути запущена в експлуатацію протягом десяти років. Це дозволить вченим спостерігати та знімати великі чорні діри в центрі галактики Чумацький Шлях та за її межами.
Нагадаємо, космічний телескоп “Джеймс Вебб” виявив найдавнішу та найвіддаленішу чорну діру, яку коли-небудь бачили. Це відкриття може стати величезним кроком вперед у розумінні того, як надмасивні чорні діри досягли маси, еквівалентної масі в 6 мільйонів разів більшій за масу Сонця на дуже ранніх етапах утворення Всесвіту.
Читайте також:
