Останні перестановки в уряді РФ показують, що диктатор Путін планує кардинально змінити країну та перевести її на постійно мобілізовану державу, що веде постійні війни з глибокими наслідками для решти світу.
Про це у своїй статті для The Times пише експерт з питань Росії Марк Галеотті.
Головною зміною в уряді стало усунення голови Міноборони Сергія Шойгу з посади, яку він займав достатньо довго. Його місце зайняв колишній віце-премʼєр Андрій Білоусов.
“Нова людина, економіст за освітою, не більше солдат, ніж його попередник, але він є організатором і планувальником, якого було призначено підготувати міністерство — і країну — до тривалої війни”, – вважає автор статті.
Експерт нагадав, що під час своєї промови у Раді федерації Білоусов заявив, що його пріоритетами є інтеграція оборонної та цивільної економік, що насправді означає переведення економіки країни на потреби війни, а також зробити міністерство “справді відкритим для інновацій”, що означає більше ніж просто купувати новітні технології та дрони.
“Зберігаючи тиск на давно встановлені цілі на сході України, такі як місто Часів Яр, Росія також розпочала нову операцію на півночі, у напрямку Харкова, яка продемонструвала рівень витонченості, який не був її характерною рисою у цій війні. Сили недостатньо великі, щоб взяти Харків, але їхня мета незрозуміла: намір міг полягати в тому, щоб підвести місто в зону дії артилерії, створити буферну зону проти українських атак через кордон або загрожувати Сумам на заході”, – пише Галеотті.
Експерт зазначив, що тепер перед українською владою доволі неприємний вибір. Україна має не так багато резервів, тому щоб посилити новий фронт необхідно відвести війська, у той час, як Росія впроваджує нові інновації — тепер, коли для обох сторін стало настільки небезпечно доставляти бронетранспортери на лінію фронту, російські війська використовують мотоцикли та баггі, що додає мобільності на полі бою.
“Напади все частіше очолюють так звані “танки-черепахи”. Вони можуть виглядати незграбно, кидаючись вперед під невитонченими металевими надбудовами, схожими на сарай, але разом зі складними системами перешкод і катками для розмінування вони допомагають захистити транспортні засоби та їхніх пасажирів від безпілотників, ракет і мін, які є найкращою відповіддю українців на бронетанкові атаки”, – пише автор.
Він заявив, що це показує як росіяни вчаться, відмовляючись від жорсткої прихильності доктрині та “перекриваючи книгу творчих українців”.
Галеотті зазначив, що питання про голову Генштабу РФ Герасимова сталося всупереч, а не завдяки вищому керівництву Москви — перестановки у Міністерстві оборони, оголошені у вівторок, є спробою ліквідувати цю прогалину.
“Одним із першочергових завдань, ймовірно, буде боротьба з нестримною корупцією в міністерстві. Згідно з останньою оцінкою головного військового прокурора Росії, до 40 відсотків усіх закупівельних коштів розкрадається — наприклад, її військовим в Україні видали дешеві китайські рації, а не захищені радіостанції, які їм обіцяли”, – зазначається у матеріалі.
Новий голова Міноборони Білоусов швидко звільнив трьох заступників міністра з команди Шойгу і вже відбулись нові арешти, в тому числі колишнього начальника Генштабу генерал-лейтенанта Юрія Кузнєцова, який був затриманий в понеділок за звинуваченнями в корупції. Проте “не весь сухостій виметено”.
“Начальник Генштабу Валерій Герасимов виявився поганим керівником воєнного часу: позбавлений уяви, негнучкий, марнотратний щодо солдатів і підозрілий щодо соратників. … За звичаєм міністр оборони сам обирає свого старшого солдата, але поки що Путін, схоже, хоче, щоб Герасимов залишився, заявивши в середу, що не передбачає змін у генеральному штабі”, – нагадує журналіст.
Автор зазначив, що основні перестановки вказують на те, що Путін передбачає тривалу війну на виснаження, яка, на його думку, буде залежати від упорядкування того, що він вважає трьома ключовими сильними сторонами Росії: її військово-промисловим комплексом, населенням і бажанням перемогти.
“Багато в чому радянська система, від планової, мілітаризованої економіки до однопартійної політики, повертається. Навіть згідно з офіційними заявами, витрати на безпеку зросли більш ніж удвічі до 6,7 відсотка ВВП (реальна цифра, швидше за все, вища). Путін окреслив шестирічний план для нації, а державна та приватна економіки знову зливаються. Новий перший віце-прем’єр Денис Мантуров є близьким соратником або клієнтом Сергія Чемезова, ветерана КДБ і друга Путіна, який очолює оборонний конгломерат “Ростех”. Навіть фальшиві опозиційні партії все більше залишаються осторонь”, – ідеться у статті.
Автор статті вказує, що створення держави, яка постійно веде війну, має багато позитивних переваг для влади — це означає, що держава буде більш ретельно контролювати економіку, тому наближені до Путіна будуть мати більше можливостей красти. Також у мілітаризованій державі легше виправдати придушення критичних голосів і є алібі на всі невиконані обіцянки щодо економіки, інфраструктури та соціального забезпечення.
“На Україні це не закінчиться. На жаль, малоймовірно, що цей конфлікт буде вирішено в найближчі кілька років, але в будь-якому випадку Путін дав зрозуміти, що він сприймає це, по суті, як проксі-війну із Заходом. Немає достовірних доказів того, що він має будь-яке бажання розпочати прямий конфлікт із НАТО, але він вважає себе тим, хто вже перебуває у стані війни — економічної, політичної, культурної та соціальної — із Заходом”, – вважає Галеотті.
За його словами, диктатор Путін розуміє, що за будь-яким традиційним показником Захід значно могутніший — сукупний ВВП НАТО більш ніж у 20 разів перевищує ВВП Росії.
“Однак росіяни також є майстерними геополітичними партизанами, які переносять поле битви туди, де вони найсильніші, а ми найслабші. … Це нова імперія Путіна: мілітаризована авторитарна Росія, яка прагне вести глобальну політичну, дипломатичну та економічну війну із Заходом, навіть намагаючись придушити опір в Україні”, – резюмує експерт.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що політолог пояснив, чому Китай буде й надалі підтримувати Путіна.
Крім того, ми раніше інформували, що Байден потрапив у пастку обіцянками допомоги та страхом ескалації війни в Україні.
Читайте також:
