Коли дитина дорослішає, її стосунки з батьками змінюється, інколи покращуються, а інколи — навпаки. Здорові стосунки між дорослими дітьми та батьками, як і будь-які інші стосунки, потребують часу, зусиль та праці — спілкування, повага, взаєморозуміння, співчуття є важливими для підтримки.
Терапевт Недра Гловер Тавваб рекомендує просити вибачення у дітей за давні болі та образи.
«Дорослі діти прагнуть почути від своїх батьків визнання минулого болю або хоча б його розуміння», — вважає сімейний терапевт Лара Моралес Дайттер. «Ці твердження можуть мати значну цілющу силу, особливо коли батьки, можливо, були зайняті власними проблемами, що призвело до незадоволених емоційних потреб у дитинстві».
Щоб покращити стосунки психологи радять говорити своїм дорослим дітям такі фрази.
«Вибач», “Мені шкода”
Що найчастіше, напевно хочуть почути дорослі діти від своїх батьків, так це слова вибачення, щоб батьки попросили вибачення перед своїми дорослими дітьми за біль, який вони могли завдати, навіть якщо це було ненавмисно
«Більшість дорослих дітей розуміють, що їхні батьки неідеальні та мають найкращі наміри, коли справа доходить до виховання», — зазначає сімейний терапевт Аріель Дуалан. «Деяким батькам важко визнати ненавмисну чи навмисну шкоду, яку вони могли завдати своїм дорослим дітям на будь-якому етапі їхнього життя». Але це потрібно робити. А якщо слова вибачення супроводжувати фразою «як ми можемо подолати це?», вибачення стане ще більш разючим.
«Взяття на себе такої відповідальності не лише створює простір для емоційного відновлення та зв’язку, воно також моделює смирення та зцілення стосунків для дорослої дитини”
«Я був у режимі виживання»
Хоча це твердження не є виправданням для поганого виховання чи поганої поведінки, воно констатує той факт, що батьки намагалися з усім впоратися. «Молодій дорослій людині, особливо бездітній, може бути дуже важко думати про свою реальність дитинства поза дитиною” та важко зрозуміти своїх батьків, які “мали роботу, яким доводилося пізно повертатися додому, готувати їсти, інше” та підтримувати дружні стосунки.
Відверта розмова про це може дати певний корисний контекст і розуміння. «Якби я мав більше підтримки, якби у мене було більше ресурсів, якби я мав більше фінансів, якби я не переживав розлучення, якби я не боровся з X, Y і Z” – фрази, які можуть зцілити стосунки між батьками та дорослими дітьми.
«Я справді пишаюся тобою»
Незалежно від віку діти завжди хочуть знати, що їхні батьки пишаються тим, ким вони стали, і тим, чого вони досягли.
Зазвичай батьки прагнуть, щоб їхні діти стали кращими, досягнули більшого, що “підштовхує багатьох із нас до занепокоєння щодо того, наскільки добре ми щось робимо” Тому так важливо дітям у будь-якому віці почути «Я пишаюся тим, що ти зробив і ким ти є», це може стати маяком світла для тих, які сумніваються у своїх досягненнях в житті».
«Твій життєвий шлях відрізняється від мого, але я підтримую тебе»
Деякі батьки підштовхують своїх дорослих дітей вибирати “правильний” на їх думку, шлях. Цей шлях, можливо здається їм більш звичним, традиційним або стабільним. Однак є багато шляхів, які можуть принести задоволення, навіть якщо вони зовсім відрізняються від того, який обрали ваші батьки. Тому дітям дуже важливо почути від своїх батьків, що вони поважають і підтримують їхнє рішення жити так, як вони вважають правильно.
«Тобі потрібна порада чи хочеш, щоб я вислухав»
Коли доросла дитина зустрічається з труднощами, батькам хочеться, як в дитинстві, допомогти, запропонувати рішення. Але інколи дорослій дитині цього вже не потрібно, вона може і хоче відшукати свій шлях без допомоги батьків.
Пряме запитання, чи потрібне для дорослої дитини порада, чи потрібно просто її вислухати, показує їй, що батьки вірять в те що вона здатна впоратися з цим сама.
Коли ви виховуєте дорослого, «робота не завжди полягає в тому, щоб захищати його, як це могло бути, коли ви були молодшими», – зазначає Гловер Тавваб. «Тепер потрібно слухати, спостерігати і запитувати його, чи хоче він отримати пораду. Інколи зовсім не потрібно казати: «О, я маю для тебе ідеальну пораду, і тобі потрібно це зробити».
Хоча для батьків є природним бажання захистити своїх дітей від помилок, це «не дає можливості дорослій дитині самостверджуватися як особистість».
«Я все ще тут для тебе»
Що може бути більшою втіхою, ніж усвідомлення того, що батьки поруч, що можна завжди до них звернутися за порадою та допомогою.
«Робота батьківства не закінчується, коли діти досягають повноліття. Стосунки просто змінюються», – підкреслює терапевт Карабальо. “Хоча батьки переорієнтовуються з догляду за дітьми на особисті справи, це не означає, що вони не можуть бути залученими і поважними союзниками в житті своїх дітей. Головне визначити правильні межі, зберігаючи при цьому активну присутність і турботу”, – підкреслює психолог.
Читайте також:
