Президент Росії Володимир Путні не зміг домовитися під час нещодавнього візиту до Китаю із лідером країни Сі Цзіньпіном про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”.
Про це повідомили джерела Financial Times.
Спроби Росії укласти з Китаєм угоду про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” зайшли в глухий кут через розбіжності щодо цін і обсягів постачань, пише видання.
За словами співрозмовників видання, Китай має намір платити за газ із “Сили Сибіру-2” ціну, близьку до внутрішніх цін на паливо в Росії, стабільність яких забезпечується державними субсидіями. Крім того, Пекін хоче закуповувати лише невелику частину від 50 мільярдів кубометрів палива, на постачання якого розраховані потужності газопроводу.
Розбіжності щодо цього питання спричинили те, що очільник “Газпрому” Олексій Міллер не став супроводжувати президента Росії Володимира Путіна під час його травневого візиту до Китаю.
Відсутність Міллера на таких серйозних переговорах була дуже символічною, зазначила в бесіді з FT наукова співробітниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Тетяна Митрова.
Жорстка позиція Пекіна щодо трубопроводу демонструє те, як вторгнення Росії до України робить Путіна все більш залежним від китайського лідера Сі Цзіньпіна, зазначає видання.
Угода щодо “Сили Сибіру-2” була однією з трьох основних тем, які Путін обговорював із Сі. Російський президент також попросив китайського лідера про посилення активності китайських банків у Росії та про неучасть Китаю у мирній конференції в Швейцарії у червні.
31 травня Пекін оголосив, що пропустить український саміт у Женеві.
Китай платить Росії за газ менше, ніж іншим постачальникам — із середньою ціною $4,4 за мільйон британських теплових одиниць порівняно з $10 М'янмі та $5 Узбекистану, підрахували дослідники CGEP на основі митних даних 2019-2021 років.
Протягом тих самих років Росія експортувала газ до Європи за ціною близько $10 за мільйон БТО, згідно з даними, опублікованими російським центральним банком.
Водночас експорт “Газпрому” до Європи впав до 22 млрд кубометрів 2023 року порівняно з середнім показником у 230 млрд кубометрів на рік за десятиліття до повномасштабного вторгнення до України. Ймовірно, ці об’єми скоротяться ще більше, коли наприкінці цього року закінчиться термін дії угоди з Україною про транзит газу.
Читайте також:
