Мобілізація в Україні: в Міноборони розвіяли п’ять головних страхів щодо “Резерв+”

Події

В Міноборони розвіяли п'ять головних страхів щодо мобільного застосунку “Резерв+”.

Заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповіла у Facebook, що команда Міноборони вирушила на польові дослідження до ЦНАП і ТЦК. Їхня мета – зрозуміти, чому люди стоять у чергах, а не оновлюють дані за кілька хвилин на смартфоні.

П'ять головних страхів щодо “Резерв+”

І ось топ-5 страхів, які зібрала команда Міноборони:

  • Військово-обліковий документ у “Резерв+” ні на що не впливає, а ось папірець із ЦНАП – так

Це міф, оскільки “Резерв+” і ЦНАПи генерують однакові документи. Від 18 червня вони прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. З документом у “Резерв+” можна навіть перетинати кордон, що кілька тижнів тому підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко.

  • Я оновлю дані через “Резерв+” і одразу отримаю статус “У розшуку”

Статус “У розшуку” з’являється не через оновлення даних у застосунку. ЦНАП і ТЦК не дадуть іншого результату. Це відбувається, бо, наприклад, людині вручили повістку, а вона по ній не з’явилася. Терміни появи в ТЦК закінчилися, вона порушила закон і тому її оголосили в розшук. А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами.

  • Я боюся, що мої дані можуть вкрасти через “Резерв+”, а у ЦНАП не вкрадуть

По-перше, застосунок пройшов усі необхідні безпекові перевірки і має сертифікат КСЗІ. По-друге, “Резерв+” лише відображає інформацію з реєстру “Оберіг” і не зберігає її на власних серверах.

Дані з ЦНАП і “Резерв+” потрапляють до єдиного місця – реєстру “Оберіг”, доступ до якого є лише в уповноважених органів.

  • Я боюся, що прийде електронна повістка в “Резерв+”

Такого не буде, оскільки закони України про війська та мобілізацію не знають, що таке електронна повістка чи будь-яке подібне електронне сповіщення. Тобто вона не прописана в офіційних документах. Тому її і не може бути в “Резерв+”.

  • “Резерв+” відстежує геолокацію, щоб потім ТЦК мене знайшов

Цей страх – конспірологічна теорія. Насправді в будь-якому смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або запитують їх. Ви особисто можете перевірити, що у “Резерв+” немає жодної потреби в геолокації.

“Тож не витрачайте нервові клітини на черги та паперову рутину, а оновлюйте дані швидко та зручно в “Резерв+”, – резюмувала Катерина Черногоренко.

Нагадаємо, адвокатка Катерина Аніщенко пояснила алгоритм, як діятиме процедура зі штрафами за неоновлення даних у ТЦК від 17 липня.

Читайте також провідні новини дня:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *