Україна не отримає запрошення вступити до НАТО ні під час саміту у Вашингтоні цього тижня, ні найближчим часом. Тому Київ створює власну мережу альянсів, які можуть забезпечити Україні підтримку та певну безпеку від російської агресії.
Про це пише Politico.
Гарантії безпеки
Україна вже підписала 20 двосторонніх угод про безпеку зі своїми союзниками, зокрема зі США. Вони передбачають довгострокову військову та фінансову допомогу, навчання українських військових та постачання зброї. Але при цьому в жодному з них не йдеться про участь іноземних солдатів у бойових діях в Україні.
“Але ці угоди — слабка сублімація в порівнянні з тим, що отримують союзники по НАТО. Альянс побудований на статті 5 — положенні “один за всіх і всі за одного”, згідно з яким напад на члена Альянсу розглядається як напад на всіх. Воно зобов'язує країни НАТО надаватиме підтримку, включно з військами, для захисту члена Альянсу”, – зазначають автори статті.
Гарантії НАТО, на відміну від двосторонніх безпекових угод, є договором. Тобто країни ратифікували ці зобов'язання і положення договору є законом. Угоди, які зараз укладає Україна, не пропонують такого захисту. Замість обіцянки відправити війська на допомогу Києву, угоди передбачають “консультації протягом 24 годин для обговорення належної відповіді у разі подальшої російської агресії”.
Крім того, ці угоди не є договорами, тому не є законами і можуть бути проігноровані, наприклад, за зміни уряду країни-союзника.
Проте, вони є сигналом політичної та економічної підтримки України з боку її союзників.
Чиновники стверджують, що величезна кількість країн, які підписали угоди з Україною, все ж таки дають певну силу цьому історичному прецеденту, незалежно від зміни політичної влади. Навіть якщо одна чи дві країни розірвуть безпекові угоди, Україна все одно матиме велику кількість союзників, які підтримують її військові зусилля.
Члени альянсу також планують закріпити досягнуті угоди під час саміту НАТО у Вашингтоні.
“На саміті НАТО ми розгорнемо комплексну структуру, до якої будуть включені всі ці двосторонні безпекові угоди і яка буде перетворена на взаємодоповнювальну систему, яка посилюватиме вплив кожної угоди в єдине ціле”, — повідомив журналістам американський чиновник на умовах анонімності, не уточнивши, як саме буде реалізовано цей процес.
Крок на шляху до НАТО
Вважається, що безпекові угоди, підписані з Україною, є лише проміжним кроком на шляху до НАТО.
“Ми вважаємо важливим побудувати міст до членства України в НАТО. Звичайно, двостороння безпекова угода не є заміною, але ми розглядаємо її як частину цього мосту до того, щоб Україна одного разу змогла вступити до НАТО”, — заявив на брифінгу цього тижня представник Держдепартамент США Ведант Патель.
У більшості угод йдеться, що Україна має стати членом НАТО, а країни, які їх підписали, допоможуть їй досягти цієї мети — від реформ до військової підготовки та оперативної сумісності. При цьому українські та американські чиновники наполягають на міцності угод.
“Це не меморандум про взаєморозуміння. Це юридично зобов'язуюча виконавча угода, яка означає, що зобов'язання, які Сполучені Штати та Україна беруть на себе в цій угоді, пов'язані меморандумом про право. Це те, на що Україна може розраховувати протягом 10 років у майбутньому. “, — заявив високопоставлений представник адміністрації США.
Українські чиновники стверджують, що угоди про безпеку забезпечать значні додаткові кошти, які допоможуть країні протистояти Росії. Протягом наступних чотирьох років Україна розраховує отримувати підтримку у розмірі 60 мільярдів доларів щороку, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду минулого тижня.
Проте Ед Арнольд, старший науковий співробітник з європейської безпеки в лондонському Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень, вважає, що застосування статті 5 Статуту НАТО щодо України було б ефективніше та дешевше.
“Це, по суті, другий за ефективністю варіант, який міг би бути в України. Але союзники не змогли домовитися щодо статті 5… Вони хочуть досягти політичного ефекту обсягом угод. Але все ще немає гарантії, що країни не почнуть виходити з договору в міру зміни адміністрацій”, – додав Арнольд.
Нагадаємо, французький президент Еммануель Макрон заявив, що Сполучені Штати та Німеччина є головними противниками вступу України до Північноатлантичного альянсу.
Читайте також:
