Російські розвідувальні безпілотники залітають далеко вглиб України. Шкоду від таких БПлА не варто недооцінювати: противник наводить майбутні удари — як точкові, так і масовані.
Чому розвідувальні безпілотники нелегко збити, чим вони відрізняються від ударних “Шахедів” та яка вірогідність, що слідом за ними будуть “прильоти” — у коментарі сайту ТСН.ua розповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор Роман Світан.
Що відомо про БПлА росіян
Основне завдання розвідувального безпілотника — передавати відеозображення. Для цього на ньому встановлена камера.
“Розвідувальні безпілотники можуть висіти дуже довго у повітрі. У них маленька ЕПР — ефективна площа розсіювання. Основне завдання — передавати відео. Зараз росіяни з нашими сім-картами запускають безпілотники і через наші ж станції керують ними і передають відеозображення”, — каже Роман Світан.
За його словами, ворог запускає розвідувальні БПлА, щоб розвідати, дорозвідати, скорегувати вогонь і потім отримати підтвердження удару.
“Якщо, припустимо, вони помічають якийсь військовий об'єкт або виходять на нього, передають інформацію — відео. Все, що бачить камера, бачить оператор і приймає рішення — виконувати удар чи ні. БПлА має прив'язку до місцевості — може передавати координати через Глобальну навігаційну супутникову систему (ГЛОНАСС). Ці координати по будь-якому об'єкту вводяться в “мізки” ракети і вона йде по них. А тим часом безпілотник через камеру онлайн бачить зображення заходу ракети та виконання завдань”, — розповів Роман Світан.
Росіяни використовують безпілотники, які працюють за допомогою батареї — на електротязі, а також із двигунами внутрішнього згоряння (наприклад “Орлан”).
“Електричні літають нижче. А з ДВС можуть забиратися вище — на висоту до п’яти кілометрів. Останнім часом росіяни взагалі почали практично зі сміття їх збирати — пластику, пінопласту. Із чого завгодно, аби тільки летіти міг”, — каже Роман Світан.
Ударний “Шахед” відрізняється від розвідувального БПлА тим, що летить запланованим маршрутом, звіряючись із супутниками системи ГЛОНАСС.
“Розвідувальний безпілотник може йти кількома варіантами. Він може бути запрограмованим, йти маршрутом, так званими маяками. А може йти під прямим керуванням, якщо є така серйозна ретрансляція. Ось вигадали росіяни, вставляють нашу сім-карту. І вони просто зв'язуються, як простий мобільник, з вежами наших операторів і керують цим безпілотником. А безпілотник передає все, що бачить камера. Механізмів багато, але переважно оператор управляє безпілотником”, — розповів військовий експерт.
Україна так само використовує розвідувальні БПлА, каже військовий експерт. Як для наведення ракет, так і для роботи артилерії.
“Мста-С” артилерія російська, вона працює теж із безпілотниками. Уточнюються координати, після перших пострілів коригується вогонь. Розрахунок САУ може в онлайні коригувати вогонь — ближче, далі, ліворуч, праворуч”, — розповів Роман Світан.
Чому розвідувальний безпілотник важче збити
Знищувати розвідувальні безпілотники можна різними засобами залежно від їхнього розташування щодо лінії фронту. В основному, за словами Романа Світана, для цього використовують системи зенітно-ракетних комплексів.
“Різного рівня — починаючи від “зеніток” типу того ж “Гепарда”, тобто за допомогою гармат. І закінчуючи ракетами ЗРК, якщо вони бачать цей безпілотник, то можна використовувати ракету. Другий варіант — це авіація, винищувачі збивають, гармати. Якщо є перехоплення і офіцер бойового управління бачить БПлА по локатору, може льотчика вивести. Або мала авіація, легкомоторні літаки типу ЯК-50, ЯК-52. Там аж до того, що збивають з автоматів або з помпових рушниць. І ще механізм, який уже пішов у серію — це збивати дрони дронами. Варіантів багато”, — каже військовий експерт.
За його словами, розвідувальний безпілотник знищити важче, ніж, наприклад, ударний “Шахед”.
“Справа в тому, що площа, яка відображається у “Шахеда” більша, і його видно на радіолокаторі. А безпілотник без бойової частини, без системи наведення, його не так видно, у нього мала ефективна площа розсіювання. І його можуть просто не бачити наші локатори. “Шахед” бачать, а безпілотник — ні. Існують інші механізми визначення. Не точного, але хоча б попереднього визначення, що десь розташоване джерело радіосигналу, і це може бути розвідувальний безпілотник. Але знову ж таки, якщо локатор його не бачить, то ракета його не перехопить, вона не наведеться. Тому розвідувальний безпілотник дуже важко виявити”, — пояснив Роман Світан.
Крім того, “Шахед” летить низько, а розвідувальний безпілотник може висіти на висоті два-три-п’ять кілометрів. Його не бачать локатори, не дістають кулемети і не можуть перехопити зенітно-ракетним комплексом.
“Тобто їх взагалі може бути не видно з землі, а тим більше локаторами. Тому його складно визначити і на нього навестися. Його можна навіть візуально бачити та чути, але локатор його не бачить. Мобільна група кулеметами його не дістане. А для того, щоб навести той самий “Стінгер”, для цього потрібен серйозний тепловий слід. А він, припустимо, йде за допомогою батареї, електродвигуна. Так, можуть візуально його бачити, але не дістануть кулеметом. А “Стінгер” його просто не перехопить, бо там немає теплового сліду”, — розповів військовий експерт.
Чи можна передбачити ракетний удар
Роман Світан каже, що будь-який БПлА має завдання розвідки, однак чи буде удар по цьому району точно передбачити неможливо.
“Може так, може ні. Може інший захід бути. Це може бути просто розвідка, попередня розвідка. Потім зайде другий, вже на дорозвідку, на коригування, і тоді може прилетіти. Тому тут не можна точно сказати. Але те, що дрон прилетів щось подивитися, щоб потім завдати удару, це здебільшого так і є”, — пояснив Роман Світан.
Нагадаємо, у селі Подільське на Вінниччині російських дрон вдарив по будинку 26-річного Віталія Остапенка. Росіяни вбили батьків хлопця, Віталій ж отримав тяжкі травми.
Читайте також:
