Китай нарощує не лише виробництво зброї, а й запаси стратегічної сировини.
Про це пише The Times.
“Коли Китай був на піку, промисловість країни поглинала світові рідкоземельні метали та енергію. Зараз він зростає повільніше, але все ще купує величезні обсяги товарів. Накопичує їх для чого саме? Подальша спроба витіснити США на світових ринках – чи щось більш зловісне?” – йдеться у виданні.
На думку автора статті, Пекін, ймовірно, передбачає, якщо Трамп буде переобраний на посаду президента, то може припинити американську підтримку України та зосередитися на протидії Китаю. Це може викликати напруженість навколо Тайваню і можливе запровадження США морської блокади китайських портів.
З цієї точки зору поточне накопичення китайською владою має певний сенс. Купуються не лише мінерали, пов’язані з обороною, не лише газ і нафта, а й пшениця, кукурудза та соєві боби, якими годують 400 мільйонів свиней у Китаї.
Таким чином Пекін готується до своєрідної облоги, яку може запровадити майбутня адміністрація Трампа.
Складські приміщення значно розширилися, а також підземні сховища. За даними The Times, кількість сої зросла більш ніж удвічі від 2018 року, а запаси кукурудзи в Китаї незабаром становитимуть 67 відсотків від загального світового.
Уроки України
“Це момент, де страх перед непередбачуваною політикою Трампа щодо Китаю перетинається з власною готовністю до війни. Урок війни в Україні для китайських військових планувальників полягає в тому, що зараз – не епоха бліцкригу. Лише 2022 року Росія випустила по українцях 11 мільйонів артилерійських снарядів – кількість міді, що міститься в цих снарядах, була еквівалентною тій, яка використовується в 10 відсотках загальної потужності британських вітрових турбін”, – зауважують у виданні.
Подібно до того, як Путіну не вдалося захопити Київ у перші дні його війни проти України, блокада чи повномасштабне військове вторгнення на Тайвань необов’язково буде швидким нокаутувальним ударом, як цього прагне Пекін.
Китай готує армію
За оцінками США, Китай витрачає близько 700 мільярдів доларів, що трохи нижче американського рівня витрат, на модернізацію своїх збройних сил. Тепер він може похвалитися найбільшим військово-морським флотом у світі, найбільшою береговою охороною та морською міліцією, найбільшою армією та субстратегічними ракетними силами, а також значними досягненнями в галузі гіперзвукових ракет.
“Сі натякає, що 2027 рік є цільовим роком для “возз’єднання” Китаю з Тайванем. Саме тоді світ зміниться. Настав час, як казали в окопах, копати або вмирати”, – підсумовує автор публікації.
Раніше повідомлялося, що Китай заборонить експорт усіх нерегульованих цивільних БпЛА.
Читайте також:
