Міністерство освіти України підтримало законопроєкт про заборону спілкування російською мовою на перервах у школах. Але відомство зробило “деякі зауваження” до проєкту закону, який ініціювала народна депутатка з фракції “Голос” Наталія Піпа.
Про це повідомив міністр освіти Оксен Лісовий під час виступу на годині запитань до уряду у Верховній Раді у п'ятницю, 11 жовтня.
Міністр також додав, що всі рішення, спрямовані на захист української мови повинні передбачати можливість рівноцінного, рівноправного розвитку мов національних спільнот Європейського Союзу, але це не стосується російської мови.
“Це, безумовно, в жодному разі не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що мова використовується як зброя, як передумова для агресії”, — підкреслив Лісовий.
Законопроєкт №12086 про заборону спілкування російською мовою на території школи, зокрема й на перервах, зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня. Ініціаторка документа Наталія Піпа зазначила, що проєкт закону пропонує додати до Закону про освіту поняття “україномовного середовища”, а також зобов’язати засновників, керівників і працівників закладів освіти створювати та підтримувати таке середовище.
Після ухвалення та набрання чинності цим законом українським вчителям буде заборонено переходити на російську мову на території школи – на перервах, у їдальні, а також у приватному спілкуванні. Крім того, педагогічні працівники закладів освіти можуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською мовою та робити зауваження дітям, які розмовляють російською.
Згідно з результатами моніторингу у 2023−2024 роках Держслужби якості освіти України та уповноваженого із захисту державної мови, тільки 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою.
Нагадаємо, в Україні 81% громадян або бажають усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території країни, або проти її використання у своєму регіоні. Також в усіх регіонах України різко зросла частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати у школах: 2019 року таких було 8%, 2023-го – 52%.
Читайте також:
