На війні в першу чергу усе потрібно вимірювати саме грошима.
Таку думку висловив командир батальйону К-2, Герой України Кирило Верес в інтерв'ю “24 каналу”.
“Треба рахувати все грошима. Це єдина стала величина, якою можна оперувати. Як взагалі вимірюється війна – снарядами, грошима, людьми чи технікою? Треба все перевести в кошти. Лише так Україна може порахувати, що ефективно, а що не ефективно. Якщо ви вкладаєте гривню, а отримуєте 100 – це ж є плюс. А якщо ви вкладаєте цеглу, а отримуєте півтори цегли – це невідомо”, – каже Верес.
Він навів приклад, що економічно невигідно, коли український підрозділ висилає 20 людей на штурм і знищує 100 ворогів. Натомість варто було б використати для штурму 100 дронів.
“Якщо є зниклий безвісти на полі бою, перших пів року країна йому платить заробітну плату 22 тисячі й платить 100 тисяч, як на лінії боєзіткнення. І потім, коли підтверджується, що він загинув, йому платять приблизно 20 мільйонів. Якщо боєць поранений, то його лікують. Якщо він отримав інвалідність, то йому потім країна це виплачує”, – нагадав Верес.
Він наголосив, що саме тому в першу чергу треба берегти особовий склад – бо це економія державних коштів.
“Якщо взяти, для прикладу, батальйон, який обходиться в місяць приблизно 10 мільйонів гривень і гине в батальйоні 20 військовослужбовців в місяць. То якщо комбат скаже дати 20 мільйонів гривень, то він зменшить свої втрати на 30% в особовому складі.
От і виходить, що мені додали 10 мільйонів гривень, гинуло в мене 20 людей, а тепер мінус 30%, то виходить 6 військовослужбовців. Якщо помножити на 20 мільйонів гривень – це 120 мільйонів. Тобто 120 відняти 10 – країна отримає 110 мільйонів зекономлених коштів”, – підрахував Верес.
Комбат наголосив, що потрібно рахувати не лише гроші, зібрані на снаряди чи дрони, але і гроші, які держава витрачає родинам загиблим, безвісти зниклих і поранених військових. Саме тому треба просто зменшити втрати більшим виробництвом озброєння та техніки.
“Може потрібно робити броньовані машини. Бо мій особовий склад їздить на L200 (пікап Mitsubishi L200 – Ред.), яка вартує 1 млн 340 грн. І він гине від одного ФПВ. Бо РЕБ – це не панацея. Можна загинути від одного снаряду. І країна у такому разі (у випадку загибелі екіпажу пікапу – Ред) виплатить сім'ять загиблих 40 млн грн. То може треба зробити броньований автомобіль, який буде коштувати 3 млн грн”, – каже Верес.
На його думку, якщо Україні вдасться мінімізувати втрати хоча б на 30%, цього вистачить, щоб перекрити в 10 разів все виробництво.
“Наприклад, якщо є 1000 гривень: 100 гривень закладаємо на заробітну плату, 200 – зниклим і загиблим, 100 – на озброєння і 600 гривень ще кудись. Так може ми цих 200 гривень закладемо сюди (на озброєння – Ред) і тоді на виплату всім іншим потратимо значно менше? Ну математика проста”, – зазначив комбат.
В результаті, буде можливість зекономити грошей саме на зменшенні кількості поранених та вбитих. Самі ж суми виплат не зміняться.
Раніше командир батальйону К-2 Кирило Верес заявив, що Україна поки не має потенціалу вийти на кордони 1991 року.
Читайте також:
