Проте не на черговий “Рамштайн”, а для зустрічі з канцлером Олафом Шольцем. Зустріч союзників на німецькій авіабазі “Рамштайн”, яка мала відбутися вперше на рівні лідерів держав 12 жовтня, де мали обговорити подальшу військову підтримку Києва за новим Планом перемоги України, як повідомляє той же ZDF, найближчим часом не запланована взагалі.
Як вже писав ТСН.ua, через ураган “Мільтон” у Флориді минулого тижня американський президент, держсекретар та інші посадовці США скасували свою поїздку на “Рамштайн”. До того ж, їхній візит до Німеччини 10-13 жовтня мав стати першим державним за останні 40 років. Проте республіканці й особисто Дональд Трамп почали використовувати тему поїздки президента й інших посадовців США у своїх передвиборчих цілях. Мовляв, американське керівництво їде з країни, коли на Флориду насувається найпотужніший за останні 100 років ураган.
Черговий “Рамштайн” також став заручником американської передвиборчої кампанії. Днями спікер Палати представників Майк Джонсон, який з подачі Трампа 7 місяців (від вересня 2023 року до квітня 2024 року – ред.) блокував ухвалення подальшої військової і фінансової допомоги Україні, заявив: “У мене немає апетиту до подальшого фінансування України, і я сподіваюся, що в цьому не буде необхідності. Якщо Трамп переможе, я вірю, що він справді зможе покласти край цьому конфлікту. Думаю, всі в світі втомилися від цього й хочуть, щоб все вирішилося”.
Тож, коли таки відбудеться наступний “Рамштайн”? Чого очікувати від візиту Байдена до Німеччини? Та які результати принесло європейське турне президента Зеленського, який презентував План перемоги минулого тижня в ключових країнах ЄС? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Заходу не до України: все вирішиться після виборів у США
З огляду на перебіг передвиборчої американської кампанії, ні чергового “Рамштайну” на рівні глав держав (хоча союзники можуть традиційно зустрітися й у форматі міністрів оборони), ні дозволу на удари західною далекобійною зброєю вглиб території Росії, до виборів у США 5 листопада Україні очікувати не варто. Адже команда Трампа використає будь-яке зовнішньополітичне питання проти Адміністрації Байдена-Гарріс, апелюючи до того, що чинній демократичній владі начхати на проблеми пересічних американців.
Днями, під час передвиборчого мітингу в Каліфорнії, Трамп пішов ще далі, заявивши, що “Третя світова війна може початися за 3-4 місяці” через неправильні, на думку його штабу, дії демократичної Адміністрації. Гасло про “Третю світову” він використовує давно. Проте зараз, говорячи про якісь конкретні терміни, Трамп ще й апелює до нещодавнього опитування The Wall Street Journal у семи ключових штатах, що традиційно коливаються, за які розгорнулася найзапекліша боротьба. Там виборці вважають, що Трамп краще за Гарріс би впорався з питаннями війни Росії проти України та зростаючої напруженості на Близькому Сході між Ізраїлем та Іраном.
Тому Україна опинилася не просто в заручниках передвиборчої кампанії у США, а, насправді, між двох вогнів.
З одного боку, від 7 жовтня 2023 року, коли терористичний ХАМАС здійснив напад на Ізраїль, в інформаційному дискурсі в Америці більше домінує питання Близького Сходу. Особливо після першої прямої атаки ракетами та дронами Ірану по Ізраїлю в квітні цього року. Друга відбулася на початку жовтня – за місяць до виборів у США.
Два тижні Адміністрація Байдена працювала з Ізраїлем, щоб помʼякшити його удар у відповідь по Ірану та Хезболлі в Лівані й не допустити подальшої ескалації на Близькому Сході напередодні виборів у США. Й, за останньою інформацією NBC News, Ізраїль звузив коло своїх цілей і не битиме по ядерних обʼєктах Ірану.
З іншого боку, будь-який крок чи-то Адміністрації Байдена-Гарріс щодо України, чи-то самого президента Зеленського та українських посадовців команда республіканців ще раз неодмінно використає у своїх передвиборчих цілях, знову апелюючи до того, що Трамп, у разі перемоги, покладе край війні Росії проти України за 24 години.
Це вже сталося наприкінці вересня, коли штаб Трампа цинічно використав відвідини Володимиром Зеленським заводу у Скрентоні (штат Пенсильванія, який традиційно коливається, й де губернатором є демократ), який виробляє артилерійські снаряди калібру 155-мм. ТСН.ua писав, що після цього Майк Джонсон звинуватив Україну у втручанні в американські вибори й навіть вимагав від президента Зеленського звільнити амбасадорку України в США Оксану Маркарову.
Тому, як бачимо, всі важливі зовнішньополітичні питання, враховуючи рішення по Україні (дозвіл на удари по Росії, надання більшої кількості зброї ЗСУ, та, зрештою, незважання на ядерні погрози РФ), Адміністрація Байдена-Гарріс поставила на паузу.
Проте, треба зазначити, що, від самого початку повномасштабного російського вторгнення Адміністрація Байдена, та й ЄС, дотримувалася політики стримування: або Путін усвідомить, що не може завоювати всю Україну (бо й досі Адміністрація Байдена-Гарріс доводить, що вони відстояли незалежність принаймні Києва – ред.), і, в якийсь момент, погодиться на перемовини; або він просто помре чи його усунуть від влади. Й тоді можливі якісь зміни, на думку Заходу, всередині Росії, і, як наслідок, щодо війни проти України.
Європейське турне: що ще треба зробити
Проте, чекати, поки Путін помре, чи стануться якість суттєві зміни в РФ, – це досить хибний шлях. Як вже писав ТСН.ua, від продажу своєї нафти, навіть попри західне ембарго в $60 (за стільки за санкціями Заходу від грудня 2022 року Росія може продавати свою нафту – ред.), Москва за місяць заробляє понад $15 млрд. На війну проти України Кремль витрачає приблизно $10 млрд на місяць. Тому, наприклад, $5 млрд, які Росія заробляє від продажу нафти щомісяця, цілком вистачає, щоб заснувати своє виробництво ударних безпілотників “Гарпія-3” в Китаї, за даними Reuters, вклавши туди свої інвестиції, для війни проти України.
Ба більше, оборонно-промислові комплекси США та ЄС разом не можуть забезпечити Сили оборони України необхідними кількостями боєприпасів та озброєння, щоб, хоча б, мати паритет із ЗС РФ, які підтримують Китай, КНДР та Іран. Тобто, на третьому році повномасштабної війни Росії проти України виявилося, що Захід, за масштабами збройного виробництва, не може протистояти в озброєнні новосформованій осі зла Росія-Китай-Білорусь-Іран-КНДР.
Саме тому Україну примушують сісти за стіл переговорів із Росією на невигідних для нас умовах? Частково – так. Проте, головна проблема – неспроможність західних лідерів, які на межі падіння своїх рейтингів, пояснити своїм суспільствам, чому необхідно вкладати більше грошей у власні ОПК, щоб допомагати Україні, яка стримує російську навалу й, фактично, Третю світову війну, на чому так активно спекулює штаб Трампа. Через передвиборчі баталії у США, й ЄС застиг у невизначеності та у неспроможності ухвалити будь-які рішення щодо подальшої допомоги Україні.
Це яскраво проявилося в Німеччині – донедавна першій економіці ЄС, яка зараз у рецесії, бо більше немає дешевого російського газу. Рейтинги керівної світлофорної коаліції канцлера Олафа Шольца вже давно залишають бажати кращого. Земельні вибори в Тюрингії та Саксонії у вересні це лише підтвердили: в Тюрингії перемогла проросійська партія Альтернатива для Німеччини; в Саксонії вона посіла друге місце; на третьому місці в обох землях – проросійський Альянс Сари Вагенкнехт – ліва проросійська партія, яка теж проти продовження допомоги Україні.
Тому, не дивно, що на наступний рік, коли в Німеччині відбудуться парламентські вибори, на підтримку України коаліція Шольца заклала лише 4 млрд євро – вдвічі менше, ніж 2024 року. На тлі скасованого “Рамштайну” президент України вирушив у тур Європою. Бо, наразі, на тлі виборів у США та ситуації на Близькому Сході, розклад сил на користь України в ЄС залишає бажати кращого. Володимир Зеленський відвідав Лондон, Париж, Рим і Берлін, де представив союзникам деталі Плану перемоги України. За словами радника голови ОПУ Михайла Подоляка, найближчим часом його основні пункти оприлюднять й для українців.
“Готуємося до нових перемовин, що відбудуться цього тижня. Ми продовжимо представляти нашим європейським партнерам нашу стратегію примусу Росії до миру”, – заявив президент Зеленський у вечірньому зверненні в неділю, 13 жовтня.
Проте, під час європейського турне президента Зеленського минулого тижня багато слів звучало про мир, дипломатію та переговори. Це, на жаль, наразі мейнстрим у ключових європейських столицях. Частково це повʼязано з невдалим контрнаступом Сил оборони України влітку 2023 року. Навіть попри те, що союзники для цього не надали нам достатньої кількості зброї. Але здебільшого проблема в тому, що наші партнери не хочуть вкладати більше грошей у свої ОПК (пояснюючи своїм виборцям, для чого це треба робити).
Водночас постійно наголошуючи, що війна Росії проти України має вирішитися за столом переговорів. Але, як цього досягти? Відповіді на це запитання ніхто з наших західних союзників не надає.
