Вижити взимку без світла і газу ще й під обстрілами. Це зараз найважливіше завдання для прифронтових громад Дніпропетровщини. Найближча до ворога — Червоногригорівська. Вона всього за 10 кілометрів від окупованого Енергодара. Тут мешкає 10 тисяч людей.
Як готуються до морозів і холодів у зоні активних бойових дій, бачила кореспондентка ТСН Анастасія Невірна.
У пані Ніни — свято. Їй привезли цілу машину дров, вже порубаних, готових до використання. Жінка каже, сама придбати аж стільки не змогла б. Пенсії пані Ніни вистачає на комуналку, ліки та харчування. Аби не замерзнути та зготувати їжу, у свої 84 сама рубає дрова.
“У мене гіллячок багато дуже напиляно, бузину ото обпилюю і сама обцюкую, обцюкую. І ото накриваю, накриваю. То я тим підпалюю, а тоді дровцями, і ото їсточки варю”, — розповідає Ніна Коваленко.
Цього року жінці пощастило, потрапила під програму благодійного фонду і тепер матиме чим отопитись.
Таких, як пані Ніна, у Червоногригорівці чимало. Молоді родини з дітьми переважно виїжджають, адже село щодня обстрілюють з артилерії та дорнів. У громаді поруйновано близько півтори тисячі будівель. Базу ворога на Запорізькій АЕС добре видно на протилежному березі колишнього Каховського моря. Пропри це соцпрацівниця Олена щодня мчить до своїх підопічних.
“На мопеді їду, їду і наді мною летить. Я пригнулася, а що ж пригинатись, надо ж летіть, І оце прилетіла до бабушки, і якраз бабахнуло десь рядом. Забіли з нею в хату і сидимо, а що робить. А та плаче — приїдь, бо я боюся. Вона ж сама. Летю, хай летить дай Бог не вб’ють”, — каже Олена Хом’якова.
З ходунками надвір потихеньку видибала і пані Альбіна. Теж зустрічає вантажівку з дровами. Жінка у будиночку мешкає сама. Торік каже, обігрівала лише одну кімнату.
“Я в одній кімнатці вмикала електрокамін і все — мені вистачало. А тепер якось лячно, бо зима, кажуть, буде холодна. Але ж тепер є дрова”, — каже жінка.
Чи не більше за жителів дровам для них радіють соцпрацівнки. Деревину, кажуть, надав благодійний фонд, який підтримує прифронтові громади. Перед завантаженням дрова переміряють у металевих кубах, аби нікого не обділити.
“Саме в програмі утеплення ми роздаємо людям по шість кубічних метрів. Люди, які не мають змоги обігріватися в зимній період газом або електроопаленням, ми встановлюємо невеличкі компактні буржуйки, вони ефективні”, — розповідає представник благодійного фонду Євген Титаренко.
У таких прифронтових громадах, як Червоногригорівська, мала б діяти і державна програма допомоги. За нею 21 тисячу гривень на опалення може отримати кожен господар, який цього потребує. Проте виплат за нею ще не було. Та й з 1800 заяв задовольнити змогли лише половину, каже місцевий голова
“Ми розуміємо, що є певні труднощі. Є надія, що 100-відсотково будуть задоволені заяви громадян, які надали свої документи для отримання такої дієвої грошової допомоги”, — каже голова сільради Олександр Прокопенко.
Втім, коли почнуться виплати за цією програмою, у селищній раді поки сказати не можуть. Натомість, звітують, лікарню та усі бюджетні установи забезпечили генераторами. Адже через обстріли громада часто лишається без електрики. І оскільки зиму очікують непросту, розширюють мережу пунктів незламності. Аби, якщо ворог аж надто лютуватиме, люди мали, де зігрітись, і могли вийти на зв'язок.
Нагадаємо, окупанти активізували атаки з бронетехнікою біля важливого міста на Донбасі: деталі.
Читайте також:
