Найважливіші вибори в історії існування незалежної Молдови. Жителі республіки цього разу обирали не лише нового президента країни, а й мали проголосувати, чи підтримують вони вступ до ЄС. Щоб цього не сталося, РФ кинула всі сили, щоб зірвати голосування, а чинна лідерка держави Мая Санду вже заявила про безпрецедентні фальсифікації.
Що відомо про махінації Кремля, який влив у цю кампанію десятки мільйонів євро, які шанси, що план Путіна буде зірвано, та які результати першого туру виборів – дивіться в ексклюзиві TSN.ua.
ЦВК Молдови підрахувала голоси
Центральна виборча комісія Молдови станом на ранок 21 жовтня вже підрахувала 98% голосів на виборах президента та на референдумі щодо євроінтеграції країни. За чинну президентку Маю Санду віддали голоси 41,84% громадян. На другому місці – ексгенпрокурор, кандидат від проросійської Партії соціалістів Александр Стояногло, він зібрав 26,35% голосів.
Головний суперник чинної президентки є вихідцем із Гагаузії — найбільш проросійського регіону країни, й перебуває під слідством за підозрою в корупції та зловживанні владою. До слова, голова Партії соціалістів, від якої балотується у президенти Стояногло, — колишній президент Молдови й плюс до всього давній друг Путіна Ігор Додон.
На третьому місці у президентських перегонах – Ренато Усатий, лідер “Нашої партії”, колишній мер міста Бєльці, популіст, який фактично грає на два фронти: висловлюється як за нормальні відносини з Росією, так і з Заходом. За попередніми підрахунками, йому вдалося зібрати 13,7% голосів.
Скільки людей взяли участь у голосуванні
Явка на президентських виборах перевищила 51,4 відсотка, або понад 1 мільйон 560 тисяч голосів, ЗМІ повідомляли про довгі черги на деяких виборчих дільницях у Молдові й на дільницях за межами країни, зокрема у Франції, Румунії, Росії, Греції. Як бачимо, як і чотири роки тому, так і на цих виборах, Мая Санду протистоїть Кремлю.
Слід Кремля
Але ерефія з цим не може змиритися, тож кинула всі сили, щоб зірвати навіть не президентські вибори в Молдові, але й референдум: бо жителі Молдови 20 жовтня голосували не лише за майбутнього президента, а й за вступ до ЄС. І якщо більшість жителів республіки скажуть “так” вступу до Євросоюзу, це прагнення запишуть до конституції країни.
І станом на пізній вечір неділі, 20 жовтня, здавалося, що все втрачено: за результатами підрахунку 85% голосів, лише 45% були за вступ Молдови до ЄС, у той час як 54% — проти. Але ці результати суперечать вересневим опитуванням місцевих, адже тоді жителі Молдови засвідчили зростання підтримки європейського вектору руху країни: відповідь “так” у квітні озвучували 57% громадян, а вже у вересні — 63%.
Проте потужна російська дезінформаційна кампанія, яку Кремль розгорнув у Молдові, все ж спрацювала: результати референдуму за конституційні зміни щодо вступу до ЄС — майже 50% на 50%, саме такі результати оголосили на ранок 21 жовтня. Бо перед цим ще не були враховані результати з основних закордонних дільниць.
Як люди проголосували на референдумі?
На молдовську діаспору припадає приблизно 15% голосів. Станом на момент запису випуску за результатами підрахунку майже 99% голосів, за вступ до ЄС висловилися 50,17% громадян. Молдовській ЦВК залишилося підрахувати 1,5% бюлетенів, але вони вже не вплинуть на результат. В цілому, явка на голосування щодо вступу в ЄС склала майже 50 відсотків, що перевищило 33 відсотки, необхідні для визнання референдуму дійсним.
Але щоб зірвати його, Росія витратила десятки мільйонів євро. Ну так — нащо покращувати життя власних громадян, адже краще злити “бабки” і всунути носа в життя інших країн. Але і це ще далеко не кінець. Власне, чинна президентка Молдови Мая Санду вже зробила заяву про безпрецедентні фальсифікації на виборах.
За її словами, у влади є докази, що злочинні групи планували купити 300 тисяч голосів. Санду назвала це, цитую, “шахрайством безпрецедентного масштабу”.
“Ми маємо чіткі докази, що злочинні групи, обʼєднавшись з іноземними силами, ставили за мету купити 300 тис. голосів, атакувавши нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею й пропагандою“, – йдеться в повідомленні.
Кремль влив в дезінформаційну кампанію мільйони євро
Путін намагається поховати демократію в країнах, які ще лише на шляху до того, щоб стати членами Євросоюзу. Щоб цього не сталося, і в Молдові ще за кілька місяців до виборів Росія почала готувати масштабний план зриву голосування.
Зокрема 20 жовтня влада Молдови неодноразово заявляла, що зірвати вибори намагалися сили, повʼязані з колишнім молдовським олігархом Іланом Шором, який переховується в Москві. Він один з головних кремлівських ставлеників, засуджений у Молдові за крадіжку 1 млрд євро з трьох банків країни.
Це була дуже гучна корупційна справа, яка й привела до влади 2016 року проросійського Ігоря Додона та Партію соціалістів. А ось що заявив експрезидент Ігор Додон у неділю, 20 жовтня, голосуючи на виборах.
“Цей референдум не про євроінтеграцію. Це референдум щодо зміни конституції. Ми вважаємо, що змінювати конституцію в такий спосіб не можна, тому я і мої колеги не беремо в цьому участі”, — вказано в повідомленні.
Додон не проголосував на референдумі!
Вам це нічого не нагадує? До слова, Додона два роки тому затримували за підозрою у держзраді, а також у розкраданні грошей на імпорті електроенергії з України. Ну й власне Додон не взяв бюлетень для участі в референдумі щодо європейського майбутнього країни. Про це повідомило видання Newsmaker. Додон сказав, що проголосував за те, щоб, цитую, “Молдова повернулася до нормальності”.
“Я вважаю, що так звані “хороші часи” останніх чотирьох років мають закінчитися. Люди хочуть президента, який представлятиме всіх громадян, а не розділятиме їх на “хороших” і “поганих”. Нам потрібен лідер, який поважає конституцію, виступає за справедливість і відкритий до діалогу як із Заходом, так і зі Сходом”, — йдеться в повідомленні.
Як Росія зривала вибори
Власне через Додона та його Партію соціалістів прокремлівські сили доклали максимум зусиль, щоб зірвати голосування на президентських виборах і референдумі за вступ до ЄС та забезпечити вигідні результати для Москви.
Напередодні, 17 жовтня, очільники Генерального інспекторату поліції і директор Служби інформації та безпеки республіки заявили, що десятки молодих людей з Молдови пройшли інструктаж у Москві під приводом участі в культурно-туристичній програмі, а насправді — щоб організувати масові заворушення на акціях протесту.
Зокрема, правоохоронці зазначили, що деякі з цих молодих людей проходили навчання в іноземних інструкторів, які пов’язані з приватними військовими структурами “Вагнер” і “Ферма”. А деяких взагалі відправили тренуватися до Боснії і Герцеговини та Сербії. Навчання проходило переважно від початку вересня до середини жовтня.
На початку жовтня очільник нацполіції Молдови Віорел Чернаутяну заявляв, що лише у вересні силам проросійському блоку “Победа”, що повʼязані з Іланом Шором, було переведено з Росії 15 мільйонів доларів на картки “Промсвязьбанку”, який обслуговує Міноборони Росії, для здійснення дезінформації, провокацій та нападів на держустанови в Молдові.
Ті, кому переводили гроші, отримували вказівки через Telegram, як голосувати і поширювати неправдиву інформацію про ЄС. Це підтверджує й одне з журналістських розслідувань — медійники видання три місяці працювали на російську мережу Ілана Шора під прикриттям, беручи участь у партійних акціях протесту, передвиборчих та агітаційних зустрічах, а також вербуючи нових прихильників-поціновувачів “руського міра” через Telegram.
Вказівки про те, як діяти, деколи надходили безпосередньо телефоном навіть з Москви. Власне ці президентські вибори в Молдові, перший тур яких відбувся разом з конституційним референдумом про вступ до ЄС, є мабуть найбільш важливими за всі роки незалежності країни, й за кілька днів до виборів і референдуму в Молдові міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що Берлін і надалі буде підтримувати Республіку Молдова.
“Путінська Росія атакує вибори в Європі у гібридний спосіб, за допомогою цілеспрямованого впливу, кібератак і дезінформації, яку поширює її армія ботів у соцмережах. Молдова кидає виклик небезпекам російського впливу.
Вона звільнилася від задушливого шантажу російським газом (від грудня 2022 року Молдова не купує газ у “Газпрому” як країна, що технічно й комерційно інтегрована в європейську енергетичну мережу — ред.). Крім того, були запроваджені судова й антикорупційна реформи. Берлін і надалі підтримуватиме Молдову на шляху до ЄС”.
Заява генсека НАТО!
За словами генсека НАТО Марка Рютте, Альянс надає допомогу Молдові для протистояння гібридному втручанню Росії. На відміну від ЄС, вступ країни до НАТО більшістю населення Молдови не підтримується, а, згідно з Конституцією, країна є нейтральною. Проте, можливо, й це колись зміниться.
Наразі ж Мая Санду сконцентрована на європейській інтеграції країни. Нагадаємо, що на саміті в грудні 2023 року ЄС відкрив офіційні переговори про вступ не лише для України, а й для Молдови. Мая Санду неодноразово обіцяла привести країну до членства в ЄС вже до 2030 року. Саме тому конституційний референдум щодо членства Молдови в ЄС у неділю, 20 жовтня, був таким важливим.
По суті, результати виборів не лише визначатимуть майбутнє нації, а й демонструватимуть, як далеко Росія зайде, щоб поширити свій вплив у Європі за межі України, та чи зможуть західні країни зупинити ці зусилля — так про вибори писало видання Politico.
ТСН.ua раніше писав, що, на відміну від України, Молдова не має спільного кордону з Росією. А Сили оборони України зруйнували плани Путіна захопити Одеську область і тим самим завадили пробити коридор до окупованого Росією Придністров’я з подальшою окупацією Молдови. Але це не означає, що в Кремлі поховали цю ідею.
Молдові загрожувала окупація?!
Наприкінці 2023 року головком армії Бельгії Мішель Гофман попереджав, що наступними цілями Москви можуть стати саме Молдова та країни Балтії. До того ж в окупованому Придністров’ї й досі дислокується оперативна група російських військ чисельністю близько 1000 осіб – спадкоємиця радянської 14-ї армії – та 500 російських “миротворців”, які, за версією Кремля, просто охороняють склад з понад 20 тисяч тонн боєприпасів в селі Ковбасна, що за 2 км від кордону з Україною.
У лютому 2023 року Мая Санду заявляла, що Росія готувала в Молдові держпереворот за участі громадян Росії, Білорусі, Сербії та Чорногорії, “плануючи знищити країну насильством”. До цієї заяви Санду про підготовку перевороту в Молдові попереджав і Володимир Зеленський, передавши Кишиневу дані української розвідки.
Після цього в Молдові змінили уряд і депортували групу сербських футбольних вболівальників. З одного боку, сумнівів у тому, що Мая Санду таки переможе в другому турі президентських виборів, немає.
“На носі” парламентські вибори
Проте розслаблятися владі Молдови точно не варто. Особливо напередодні парламентських виборів 2025 року, на яких Мая Санду ризикує втратити свою більшість у парламенті. Якщо це станеться, Молдова ризикує піти шляхом Грузії, де проросійські сили у владі згорнули всі реформи й поставили хрест на євроатлантичній інтеграції країни, яка 26 жовтня обиратиме наступний парламент.
Ну а через те, що жоден з кандидатів так і не перетнув позначку у 50% отриманих голосів, другий тур президентських виборів у Молдові запланований на 3 листопада. Водночас результати виборів у Молдові, каже ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін, є критичною загрозою українській національній безпеці.
“Результати виборів у Молдові є критичною загрозою нашій нацбезпеці. В країні, яка за декілька місяців має почати переговори з ЄС про вступ, не вистачає голосів, щоб увічнити європейський вибір без голосів діаспори. Президентка Молдови заявляє про масштабні порушення, а значить не контролює ситуацію як потрібно.
Якщо цю негативну спіраль не зупинити, то РФ приведе Молдову до громадянського конфлікту. Нам терміново потрібна спільна з ЄС стратегія, що і, головне, як ми маємо спільно зробити, щоб зупинити російський плацдарм в Молдові, чого б це не коштувало. Молдова може стати західною або піти шляхом Західних Балкан і бути російським анклавом в нашому тилу. Тут немає ніяких “але” чи “або”.
Нагадаємо, у неділю, 20 жовтня, у Молдові відбулися президентські вибори разом з конституційним референдумом про вступ країни до ЄС. Чинній президентці Маї Санду не вдалося перемогти в першому турі.
