Скандали щодо обмеження консульських послуг для чоловіків за кордоном, які не вщухали аж до травня 2024 року, були спричинені, зокрема, ситуацією із законом про мобілізацію, що тоді готувався в Україні.
Про це йшлося у розмові колишнього очільника МЗС Дмитра Кулеби із журналісткою Раміною Есхакзай.
Ексміністр пояснив, чим саме тоді була спричинена реакція МЗС на бурхливі обговорення в соціальних мережах, скандали та сутички у консульствах, а також безліч чуток щодо подальших планів української влади.
“За кордоном послуги громадяни отримують в двох місцях: дипломатичній місії, або офісі ДП “Документ”. Дипломатична місія — це Міністерство закордонних справ, ДП “Документ” — Міністерство внутрішніх справ. В ДП “Документ” з'явилися якісь проблеми, і люди, які масово отримували там документи, почали на це скаржитися. На той момент консульства працювали в штатному режимі. Але в головах людей, які були невдоволені, все зливається в єдине ціле, адже хто відповідає за все, що відбувається за кордоном? МЗС. Тому вся ця кумулятивна проблема впала нам на голову”, — пригадав Кулеба.
Він також пояснив свою реакцію на резонанс, що спричинила ця ситуація.
“Що відбувалося в реальності? Громадяни України, які читали в новинах про те, що наближається закон про мобілізацію, вирішили прискорити оформлення своїх документів. В цей час інші громадіни України, які перебувають тут, не мають можливості заховатися від взаємодії з державою, просто переоформивши свої документи. Ми говоримо про справедливість. Тож, я опинився в ситуації, в якій в мене з одного боку чоловіки мобілізаційного віку за кордоном, про яких я, як очільник МЗС, маю дбати, намагаються уникнути потенційних загроз призову, пришвидшивши оформлення своїх документів. А з іншого боку, є українські чоловіки, які ще не були мобілізовані, а також чоловіки на фронті, які ризикують своїм життям заради своєї країни. Тож був запит на справедливість. Було невдоволення, зокрема, українських медіа, а також прокатилася хвиля розколу між тими, хто перебуває в Україні і тими, хто за кордоном. Потрібно було робити вибір. Влада — це взагалі вибір. Я завжди намагався ухвалювати настільки справедливі рішення, на скільки це можливо в реальності”, — пояснив Кулеба.
Він також додав, що МЗС не могло діяти в розріз з державною політикою, яка полягала в підготовці закону про мобілізацію.
“Проблеми у видачі документів в ДП “Документ” вже з'явилися, а МЗС ніби існував в своїй окремій реальності. Мене можуть критикувати, чи ні, я до цього спокійно ставлюся, тому що є такі моменти, коли ти не можеш бути гарним для всіх, інакше ти втратиш себе і те, у що ти віриш. Був такий момент, коли був тиск обставин, який я описав, треба було ухвалювати рішення. Я ще до війни ходив, стукавши у кожний кабінет, розповідаючи, що потрібен закон про множинне громадянство, що потрібна нова політика щодо українців за кордоном, і ми написали концепцію, стратегію і поклали на стіл президенту цього року, коли я ще був міністром, це теж я. Я щиро вірю, що українці мають залишатися одним цілим. Немає жодного протиріччя між тим, щоб ми залишалися одним цілим не лише в своїх правах щодо держави Україна, а й в своїх обов'язках щодо неї. Зрештою закон ухвалили, послуги ДП “Документ” і консульства запрацювали, тож все відбувається згідно із чинним законодавством”, — сказав Кулеба.
Нагадаємо, інформація про тимчасове припинення надання консульських послуг за кордоном чоловікам призовного віку, спричинила бурхливу реакцію тих українців, які виїхали в інші держави. Тоді Дмитро Кулеба прокоментував обмеження консульських послуг за кордоном, заявивши, що захист інтересів держави є пріоритетом в умовах повномасштабної війни.
Читайте також: