26 жовтня 2024 року в Грузії відбудуться парламентські вибори, які набули особливої ваги на тлі посилення внутрішньополітичних викликів та невизначеності щодо майбутнього країни. Вибори розглядаються як “референдум”, що визначить майбутній курс Грузії.
Керівна партія стрімко рухається у напрямку зближення з Росією, що у ЄС сприймається як загроза для демократії у регіоні, адже “Грузинська мрія” поступово віддаляє країну від євроінтеграції. Маріам Герсамія, професор Тбіліського державного університету, засновниця медіа та комунікаційного освітнього та дослідницького центру “Media Voice”, розказала ТСН.ua про небезпеку російського впливу.
“Жахіття” замість “мрії”
Зростання напруження в країні стало очевидним під час мітингів, де одним з основних гасел протестувальників було твердження про те, що “Грузія обирає Європу”. За останні місяці десятки тисяч людей вийшли на вулиці на знак невдоволення політикою керівної партії “Грузинська мрія” та її спробами ухвалити закон, що передбачає реєстрацію організацій, які отримують більше ніж 20% фінансування з-за кордону, як “іноземних агентів”.
“Ми вже більше не живемо грузинською мрією, натомість маємо російський кошмар. Так званий “російський закон” у Грузії, офіційно відомий як Закон про прозорість іноземного впливу, відображає схожі репресивні закони в Росії”, — підкреслила Маріам Герсамія.
Як зазначила професорка, ухвалення цього закону перед виборами свідчить про намагання придушити демократичні процеси та послабити суспільні прагнення до європейського майбутнього.
Варто нагадати, що реакція Європейського Союзу була різко негативною. Зокрема, європейські лідери наголошували, що цей закон значно обмежує діяльність незалежних медіа та громадських організацій, послаблюючи демократію та правопорядок. Європарламент і інші інституції ЄС чітко заявили, що ухвалення таких законів може негативно вплинути на прогрес Грузії у виконанні реформ, необхідних для отримання статусу кандидата в ЄС. В одному з офіційних звернень Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) зазначила, що ухвалення такого закону створює загрозу повернення до авторитарних практик.
Маріам Герсамія пояснила, у чому небезпека проросійського закону.
“Цей закон є атакою на права людини, пригноблює громадянське суспільство і руйнує не тільки демократичні процеси, але й прагнення грузинського народу до Європи та їхнього європейського майбутнього”, — вважає Маріам Герсамія.
Переломний момент
Такі країни, як Естонія, Нідерланди, Чехія та Швеція виступали за накладення обмежувальних заходів на грузинських посадовців, пов'язаних з цим законом, що може включати заморожування активів і скасування безвізового режиму для громадян Грузії. Однак існують побоювання щодо можливих негативних наслідків цих санкцій для загального населення, яке переважно підтримує тісні зв'язки з ЄС.
Ширші наслідки цих санкцій виходять за межі Грузії, оскільки вони сигналізують про критичну точку для демократії в регіоні. Аналітики попереджають, що ситуація в Грузії може вплинути на інші країни Південного Кавказу та Центральної Азії, особливо якщо це призведе до зростання російського впливу.
“Глобальна конкуренція між демократіями та автократіями проявляється в Південному Кавказі, де Грузія стала ареною боротьби між прозахідним громадянським суспільством і авторитарним режимом, підтримуваним Росією, у Тбілісі. Ця криза є переломним моментом не тільки для Грузії, а й для всього регіону”, — пояснив Міро Попхадзе, непостійний науковий співробітник програми “Євразія” Foreign Policy Research Institute, в спеціальному огляді для цієї установи.
Вибори, що визначають майбутнє?
“2024 рік є важливим роком для багатьох країн, тому увага до менших держав може бути ослаблена. Проте міжнародна спільнота дедалі більше усвідомлює, що відбувається в Грузії, і посилення міжнародного нагляду під час виборів є критичним”, — впевнена професорка, що також порадила не забувати про вплив російської війни проти України та політичні зміни в сусідніх країнах.
Експерти зазначають, що у Грузії дезінформація стала інструментом, який використовує керівна партія “Грузинська мрія” для впливу на суспільну думку та політичну динаміку.
Помітні таки особливості пропагандистських кампаній, як поширення проросійських наративів, атаки на опозиційних діячів, опір європейській інтеграції, підтримка маніпулятивних наративів у провладних медіа.
“Ми повинні бути готовими до загроз від Росії у довгостроковій перспективі, навіть після перемоги України у війні. Підготовка до таких загроз зараз, у мирні часи, є ключовою”, — попереджає Маріам Герсамія.
Вибори 26 жовтня можуть стати тим моментом, коли Грузія остаточно визначиться з тим, яким буде її шлях. “Наше майбутнє в Європі, а не в Росії”, — із впевненістю підсумувала експертка.
Матеріал підготовлено за участі CFI, Французької агенції з розвитку медіа, в межах проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
Авторка: Ольга Консевич
Читайте також:
