За часів СРСР було досить важко придбати власний автомобіль. Люди могли роками чекати на свою чергу і рідко вибирали її колір — скоріше, брали те, що давали.
Хоча у масових автомобілів, типу “Жигулів”, була досить широка палітра кольорів: зустрічалися навіть вишневі, сіро-білі, сині, зелені моделі. Проте чорних “Жигулів” зустріти було неможливо. І це, виявляється, ніяка не випадковість.
В Мережі можна знайти багато різних версій, чому так відбувалося. Ми відібрали найбільш вірогідні з них.
Насамперед, вважається, що “Жигулі” в чорному кольорі не випускали через практичні міркування. Такий відтінок швидше брудниться, вимагає частішого миття. В умовах радянської інфраструктури це було досить важливим фактором, тому що більшість доріг були брудними, а турбота про зовнішній вигляд автомобілів складнішою.
Друга версія здається ще більш правдоподібною. Згідно з нею, автомобілі чорного кольору в СРСР мали лише вищі партійні чиновники, працівники спецслужб і державних служб. Наприклад, ГАЗ-13 “Чайка” або ЗІС-110. А тому чорний колір асоціювався з престижом, владою, а “Жигулі” були авто масового використання, тому випускання їх в чорному кольорі порушило б символічний статус престижних машин та їх власників.
Крім цього, щоб автомобіль мав насичений чорний колір, потрібно було наносити кілька шарів фарби. А це суттєво збільшувало собівартість автомобіля, тому люди вже б не могли його собі дозволити.
Читайте також:
