Кабмін ухвалив постанову №1332, яка запроваджує нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Зміни набудуть чинності від 1 грудня, а всі процеси будуть переведені в електронний формат через портал “Дія”.
Роман Лихачов, військовий адвокат і юрист Центру надання підтримки ветеранам, вважає новий порядок фактично економічним бронюванням, і пояснив “NV”, як він здійснюватиметься.
Хто може бути заброньований від мобілізації
Згідно з новою постановою уряду, право на бронювання мають співробітники підприємств, визнаних критично важливими, за умови, що їхня заробітна плата перевищує мінімальну (8 тисяч гривень), помножену на коефіцієнт 2,5, тобто не менше 20 тисяч гривень.
Крім того, ці працівники повинні бути внесені до військового обліку, мати уточнені облікові дані та не перебувати в розшуку.
Як здійснюється бронювання
Бронюванню підлягає не більше 50% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, які не мають інших підстав для відстрочки, як-от багатодітність чи інвалідність. Проте за рішенням міністра оборони цей ліміт може бути збільшений, що створює ризики корупційних зловживань, адже механізм ухвалення таких рішень у постанові не прописаний.
Відповідальність за складання списків заброньованих працівників покладається на керівників підприємств, органів місцевого самоврядування та інших установ.
Від 1 грудня подання списків для бронювання здійснюватиметься через портал “Дія” у форматі електронних заявок. Весь процес, від подання документів до постановки військовозобов’язаного на спеціальний облік, триватиме до 72 годин.
Втім, за словами юриста Романа Лихачова, існує проблема з механізмом, який дозволив би людині, що не стоїть на обліку, отримати бронювання. У разі, якщо військовозобов’язаний приходить до ТЦК для постановки на облік, його можуть одразу мобілізувати, що унеможливлює бронювання. Лихачов закликає до повної цифровізації процесу, щоб уникнути потреби у фізичних візитах до ТЦК.
Критерії для визначення критично важливих підприємств
Для підприємств, статус яких завершується до 30 листопада 2024 року, уряд автоматично продовжив цей статус до кінця року. Проте чіткі критерії визначення критичності досі не встановлені – їх мають розробити протягом 10 днів після набуття чинності постанови.
Лихачов наголошує, що відсутність зрозумілих критеріїв може спричинити зловживання, зокрема випадки, коли людей спеціально наймають на роботу, щоб забезпечити їм бронювання.
Всі підприємства зі статусом критично важливих мають підтвердити його до 28 лютого 2025 року. Водночас відстрочки залишаються чинними на весь термін їхньої дії, але не довше, ніж до кінця лютого. Остаточне рішення про статус підприємства ухвалюватиме Мінекономіки у співпраці з Міноборони.
Умови для анулювання відстрочок
Нові правила також передбачають процедуру анулювання відстрочок. Це можливо в разі:
• завершення терміну дії відстрочки;
• припинення діяльності підприємства чи виконання ним замовлень для армії;
• втрати підприємством статусу критично важливого;
• ліквідації організації чи звільнення працівника;
• тимчасового призупинення трудового договору.
Відповідно до нового порядку, органи, що визначають підприємства критично важливими, можуть моніторити їхню відповідність критеріям фактично будь коли. Якщо ж підприємство втратить статус критично важливого, то і його співробітники вже не матимуть відстрочок та можуть бути мобілізовані, пояснив Лихачов. Юрист вбачає в цьому ризик недобросовісної перевірки, внаслідок якої підприємства можуть бути безпідставно позбавлені статусу критичних. Водночас він наголошує, що йдеться про формальну процедуру, результати якої оскаржити неможливо.
Нагадаємо, в застосунку “Резерв+” тепер можна подати заявку на відстрочку від мобілізації для батьків, які виховують трьох і більше дітей.
Читайте також:
