Масові акції, присвячені підтримці військовополонених, набувають популярності в Україні. Однак експерти з безпеки попереджають: участь у таких заходах може нести значні ризики для родичів військових.
Ворог активно використовує інформацію, отриману під час публічних акцій, для подальших маніпуляцій. Наприклад, ідентифікація родичів військовополонених може стати основою для психологічного тиску – телефонні дзвінки з погрозами, розповсюдження фейкової інформації або спроби вимагання грошей за «визволення» з полону.
«Будь-яка публічна акція – це відкритий доступ до даних, які легко використовуються ворогом для емоційного впливу на родини та дестабілізації ситуації всередині країни,» – зазначає аналітик із питань безпеки Андрій Коваленко.
Щоб уникнути небезпеки, фахівці радять відмовитися від участі в акціях і спрямувати зусилля на підтримку через перевірені благодійні фонди та офіційні канали. Перемовини про повернення військовополонених – це складний і делікатний процес, який потребує професійного підходу та максимальної конфіденційності. Публічні акції підтримки, хоч і організовуються з добрими намірами, можуть зашкодити цьому процесу.
Офіційні структури, які займаються обміном полонених, часто працюють у суворій секретності, адже розголос може зірвати домовленості або ускладнити переговори. «Будь-який тиск із боку громадськості лише ускладнює комунікацію, яка ведеться за зачиненими дверима,» – пояснює представник урядової ініціативи Сергій Бондаренко.
Громадянам радять утриматися від публічних акцій і замість цього звертати увагу на офіційні повідомлення. Підтримка через державні чи міжнародні програми значно ефективніша й безпечніша, ніж публічний розголос.
