Що робитиме Трамп: три сценарії щодо підтримки України, переговорів з Путіним і закінчення війни

Ексклюзив ТСН

Так, Sky News, цитуючи одного з експертів, пише, що “угода може бути досягнута до Великодня” (тобто до 20 квітня – ред.). Спецпредставник Трампа по Україні Кіт Келлог, який відклав свій візит до Києва, заявляв, що все може вирішитися протягом наступних кількох місяців, бо “українці та росіяни втомилися вбивати одне одного”. Кіта Келлога очікують в Україні, як і в кількох інших європейських столицях, вже після інавгурації Трампа 20 січня. Але ніхто не знає, чи дійсно у Трампа та його команди є дієвий та швидкий план, який змусить Путіна припинити війну. Адже наївно сподіватися, що такими інструментами можуть стати де-факто згода на російську окупацію українських територій і відмова Києва від членства в НАТО.

У тексті “Мир” за будь-яку ціну: як Путіну вдалося нав’язати Заходу, що він начебто готовий домовлятися” ТСН.ua вже писав, що будь-яка швидка домовленість з Путіним, навіть ціною територіальних поступок і відмови Києва від членства в НАТО, обернеться в майбутньому проти самого Трампа та зведе нанівець його передвиборчі обіцянки, нівелювавши його слова про “мир через силу”. Але це не означає, що Трамп та його команда не спробують піти цим шляхом. Проте він не єдиний.

Тож ТСН.ua окреслив три сценарії розвитку подій після інавгурації Трампа 20 січня й попросив оцінити їх від 0 до 100% доктора Ліама Коллінза – старшого наукового співробітника New America, кар’єрного офіцера спецпризначення, який прослужив в армії США 27 років, а у 2016-2018 роках працював виконавчим офіцером старшого радника з питань оборони США в Україні (далі наводимо пряму мову Ліама Коллінза – ред.).

Спершу я хотів би повторити те, що сказали багато інших — надзвичайно важко передбачити, що зробить Трамп.

По-перше, політики в США часто дають обіцянки або роблять заяви під час передвиборчої кампанії, які вони або не мають наміру виконувати, або вважають їх надто складними для виконання після обрання.

По-друге, “Трамп — надзвичайно непередбачуваний політик, можливо, найбільш непередбачуваний, який коли-небудь був у Білому домі”, як описав Петер Дікінсон, головний редактор Atlantic Council’s Ukraine Alert. Тобто передбачити дуже важко.

Найбільш вірогідний сценарій — Трамп використає свою “непередбачуваність” на свою користь. Це забезпечить силу в будь-якій угоді. Він спробує досягти посередництва в угоді між Україною та Росією щодо припинення війни та використає можливість припинити або збільшити підтримку України на свою користь, щоб спробувати досягти угоди, якої він хоче. Важливо також пам’ятати, що війна може тривати незалежно від інтересів Трампа, якщо Україна або Росія не погодяться з прийнятністю запропонованих умов. Наприклад, якщо Трамп погрожуватиме припиненням підтримки України, інші європейські країни можуть вирішити, що повернення до епохи Холодної війни російської експансії є неприйнятним, і збільшити свою підтримку. Зрештою, я ставлю приблизно 50 на 50, що угода буде укладена за посередництва (Трампа – ред.), і це, швидше за все, триватиме місяці, а не дні. Підтримка України з боку США може зменшитися, залишитися приблизно такою самою або збільшитися. Насправді неможливо передбачити, якою вона буде.

Сценарій №1. Трамп зупиняє допомогу Україні, починає діалог з Путіним і змушує Україну домовлятися з Росією. Наскільки це ймовірно? Це має такий вигляд, що Трамп має обмежене поле для маневру, бо американці, які за нього голосували, очікують сильної політики.

Оцінюю цей сценарій на 45%. Я не погоджуюся, що Трамп має “обмежений простір для маневру”. Навпаки, він має надзвичайно великий простір для маневру, бо контролює обидві палати Конгресу, а його основний електорат не має особливо сильного політичного погляду на Україну. Це просто не та проблема, яка сильно хвилює його ядро. Якщо Трамп раптом скаже, що хоче збільшити допомогу (Україні – ред.), щоб зламати здатність Росії продовжувати війну, більшість його (електорального – ред.) ядра з ентузіазмом це підтримає.

Коли Республіканська партія програла на проміжних виборах у США 2006 року, це було чітким мандатом для президента Буша, що американська громадськість хоче виходу з Іраку. Буш, однак, зробив протилежне й відправив додаткові війська до Іраку. Це зовсім інший сценарій. Але обрані офіційні особи не настільки обмежені в своїх політичних можливостях, як багато хто думає. Тож, я думаю, зараз відбувається майже жеребкування (вибір – ред.) між наданням Трампом більшої чи меншої допомоги Україні. Я даю невелику перевагу меншій допомозі.

Сценарій №2. Трамп продовжує надавати допомогу Україні на тому самому рівні, що й адміністрація Байдена. Але цей сценарій не веде до швидкого завершення війни, як обіцяв Трамп, а радше продовжує війну на виснаження, що є в інтересах Путіна.

Оцінюю цей сценарій на 20%. Політика за своєю суттю є “липкою” (подібною – ред.) між адміністраціями. Це означає, що рідко трапляються гігантські коливання маятника. Статус-кво в багатьох, але не у всіх сферах політики, є нормою. Питання в тому, чи це (війна Росії проти України – ред.) одна з тих областей? Я працював радником з питань оборони в Україні, коли Трампа обрали вперше, і ще тоді багато хто ставив це запитання. Загалом, у політиці щодо України мало що змінилося з часів адміністрації Обами. У будь-якому разі, підтримка зросла, коли Трамп надав Javelins 2017 року. Відтоді все змінилося. Дві країни (Україна та Росія – ред.) перебувають у стані війни. Але важливо пам’ятати, що в багатьох сферах політики статус-кво є нормою між адміністраціями. І хоча це питання є надзвичайно важливим для українців і багатьох європейців, є десятки питань внутрішньої політики, які важливіші для багатьох громадян США.

Сценарій №3. Трамп збільшує допомогу Україні, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів, а Україна вела ці переговори з позиції сили. Чи піде на це адміністрація Трампа з огляду на підтримку Росії з боку Китаю, Ірану та Північної Кореї? Плюс ядерний шантаж. Наскільки він буде стримувати Трампа? Бо для адміністрації Байдена це була “червона лінія” щодо надання більшої допомоги Україні.

Оцінюю цей сценарій на 35%. Як ви зазначаєте, Трамп може розглядати скорочення підтримки України як перемогу “осі перевороту” (“осі зла” Росія-Китай-Іран-Північна Корея – ред.). Чи дійсно Трамп хотів би підтримати угоду, яка зміцнить Росію? Коли він вперше пообіцяв швидко закінчити війну, це було ще до того, як Північна Корея відправила свої війська на війну. Співпраця між цією віссю посилилася останніми місяцями. Трамп натомість може розглядати подальшу підтримку щодо обмеженої допомоги Україні (якщо порівнювати витрати на попередні війни або як відсоток до ВВП США) як важливий засіб послаблення Росії, а, отже, й “осі перевороту”. Ціна війни для Росії порівняно зі США є на порядки вищою, і Трамп може зрозуміти, що подальша підтримка України є, мабуть, найкращою угодою, яку будь-який президент коли-небудь мав для послаблення супротивника. Під час Холодної війни США витрачали набагато більше. Трампу слід прийняти це й зайняти позицію президента, який знищив військовий потенціал Росії за нікель (це монета в 5 центів – ред.), а не долар, не втративши жодного американця.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *