П’ять років від дня однієї з найбільших трагедій в історії української цивільної авіації. 8 січня 2020 року в небі над Тегераном збили Боїнг-737. 176 людей, які були на борту, загинули. В Ірані спершу заперечували свою причетність до катастрофи, а потім визнали помилкове влучання системою ППО і навіть винесли вердикт десятьом військовим. Втім за п’ять років родичі загиблих так і не отримали жодних компенсацій.
На якому етапі перебуває справа і чи є шанс на правосуддя – кореспондент ТСН Олександр Романюк з'ясовував.
Ранок 8 січня 2020 року — з аеропорту Імама Хомені за маршрутом Тегеран–Київ злітає пасажирський літак української авіакомпанії МАУ. О 6:14, за кілька хвилин після зльоту, зв'язок з рейсом PS 752 зникає.
У перші години складно було зрозуміти, що насправді відбувалося, каже Олександр Полянський. Перша внутрішня інформація була, що зник зв'язок, потім — що літак впав.
Згодом у Мережі з’являється відео літака, який падає, і — повне нерозуміння, що трапилося. Пізніше стає відомо — загинули всі, хто був на борту.
Серед жертв — громадяни Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії, двоє українських пасажирів і 9 членів українського екіпажу, які до останнього намагалися, як з’ясується згодом, врятувати літак, що падав.
Іранські чиновники одразу заявили, що літак нібито впав через технічні проблеми. Але у цю версію Україна не повірила. На місце катастрофи вилетіли наші експерти та рятувальники. Летіти журналістам до Ірану було заборонено. Канал “1+1” був єдиним, який відправив туди свого телеоператора Сергія Азаренка. Він полетів з маленьким фотоапаратом, ризикуючи потрапити за грати. Врешті відзняті ним кадри розлетілися телеканалами світу і всі побачили отвори в обшивці літака від уламків.
На третій день Іран таки визнав: літак збили його сили ППО двома ракетами “земля-повітря” російського виробництва. Спочатку нібито вони помилково прийняли авіалайнер за ворожу ціль, потім заявили, що система протиповітряної оборони мала неправильні налаштування. Україна одразу заявила — разом з міжнародними партнерами вимагатиме чесного розслідування.
“Звернувся до Ірану, до Канади, Швеції та Великої Британії про створення міжнародної слідчої групи. Я закликаю всю міжнародну спільноту бути наполегливими до повного і остаточного розслідування всіх обставин цієї катастрофи”, — казав президент Володимир Зеленський.
От тільки Іран слово “розслідування” сприйняв по-своєму. За п’ять років відбулось лише кілька міжнародних зустрічей. А суд, нібито над винуватцями, який розпочався в Ірані, проходив у закритому режимі. Отже імена 10 військових, які опинилися на лаві підсудних, світова спільнота не знає й досі. За однією з версій, яку озвучили іранські провладні ЗМІ, системи ППО були переведені у бойову готовність і спрацювали в автоматичному режимі. Військові могли скасувати пуск, але не зробили цього, бо це був ранок, час намазу. Чи так було насправді — дізнатися неможливо. У квітні 2023-го іранських військовослужбовців засудили до тюремного терміну від одного до 13 років. Після вироку було зроблено лише один короткий коментар іранської влади:
“Ми запросили Сполучені Штати як країну, відповідальну за проєктування та будівництво літака, і Україну як країну, яка зареєструвала та використовує літак, взяти участь у цьому розслідуванні”.
Але далі цієї заяви справа не пішла. Іран не захотів добровільно відшкодовувати збитки. Іншого від країни, яка сьогодні допомагає росіянам, які атакують Україну і які самі збили цивільний літак минулого місяця, рідні та колеги загиблих й не чекали. Нині Україна разом з партнерами звернулася до міжнародного суду ООН та Міжнародної організації цивільної авіації, яка розглядатиме порушення Чиказької конвенції, яка, зокрема, забороняє застосовувати зброю проти цивільної авіації. І сподівається — рано чи пізно винних у загибелі мирних людей таки вдасться покарати.
Читайте також:
