Часто в розмовах можна почути імена, вимовлені за російським зразком. Причини цього можуть бути різними: звичка або відсутність уявлення про існування українських аналогів. Як звучать ці імена українською: Сєрьожа, Льоша і Вова.
Багато українських імен мають давньогрецьке, латинське чи староєврейське (біблійне) походження. Традиційно ці імена адаптувалися під фонетику української мови, що надавало їм чіткого й виразного звучання навіть у пестливих формах.
Це стосується як чоловічих, так і жіночих імен. Однак починаючи з періоду Російської імперії і продовжуючи в радянський час, використання українських варіантів стало менш популярним. Через це імена набули російського звучання – коротких форм, варіантів з “і” (Марік, Славік), закінчень “-юша” (Ілюша, Кірюша) чи “-ьо” (Льоша).
Саме так ми найчастіше чуємо імена Сєрьожа, Льоша та Вова. Але як вони мають звучати українською?
Льоша – це скорочена форма від Олексій, імені з давньогрецьким корінням, що означає “помічник”. Однак через російське звучання “Алєксєй” виникли варіанти Альоша та Льоша. Від цього ж варіанту походить і самостійне ім’я Алік.
Оскільки в українській мові це ім'я вимовляється через “о”, його форми мають інше звучання. З часом деякі з них стали самостійними варіантами – Олесь, Олесик, Лесь, Лесик, Олелько, Олешко. Найпоширенішою формою було ім'я Олекса. Щодо по батькові, то воно звучить як Олексійович або Олексіївна.
Ще один варіант – Алекс, який використовується не лише для Олексія, а й для Олександра. Це скорочення більше характерне для Західної Європи.
Ім'я Сергій має латинське коріння, де “servi dei” означає “слуга Бога” або “знатний”. Є й інша версія, що Сергії – це нащадки давнього троянського роду.
В різних європейських мовах це ім'я набуло різних варіантів – Серж, Серхіо, Сергіуш.
В українській мові найпоширенішою формою є Сергій, а не Сєргєй. Звідси й пестливі варіанти – Сергійко, Сергійчик, по батькові – Сергійович і Сергіївна. Не слід використовувати варіанти на кшталт Сєрьожа, Сєрий, Сєрик – вони не є характерними для української вимови, як і форма Сережа.
Ім'я Володимир має давньослов'янське коріння і в перекладі означає “володар світу”. Воно є поширеним серед слов'янських народів, і не тільки.
Цікаво, що пестливі та скорочені форми цього імені інколи втрачають частину початкового звучання “во”, тому можна зустріти варіанти – Володимирко, Володар, Володась, Володасик, Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко, Влодко, Ладимир, Ладимирко, Ладим, Ладимко, Ладко. По батькові це буде Володимирівна чи Володимирович.
Скорочені форми на кшталт Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня, Вовасик, Вовасичок, Вовуся, Вовчик з’явилися під впливом російської мови.
З цими іменами існують також і прізвища – Олексієнко, Сергієнко, Володимирів тощо.
Читайте також:
