Україна має чіткі “червоні лінії” в потенційних переговорах з РФ.
Ці лінії визначають межі можливих поступок. Уряд України наголошує, що готовий до компромісів, але лише за умови дотримання національних інтересів і гарантій безпеки.
На які поступки на шляху до забезпечення стійкого миру готова Україна – читайте в матеріалі ТСН.ua.
Плани США та поступки з обох сторін
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що переговори про припинення вогню передбачають поступки обох сторін, адже триває війна, “яка не має військового вирішення”.
“Ні Росія, ні Україна не можуть досягти своїх максималістських військових цілей. Єдиний спосіб покласти край цій війні – через процес переговорів, а переговори – чи то в бізнесі, торгівлі чи геополітиці –– передбачають, що обидві сторони щось віддають, обидві сторони йдуть на поступки. В чому полягають ці поступки, ще належить з’ясувати”, – пояснив політик.
За його словами, це має бути частиною переговорів. Рубіо зауважує, що жодної користі для переговорів не принесуть “загальні заяви, які можуть дати привід одній чи іншій стороні не брати в них участі”.
Спецпредставник президента США Дональда Трампа, який також займається переговорами з РФ, Стів Віткофф попередив, що перш ніж буде укладено потенційний мирний договір між Україною та РФ, потрібно розв’язати такі питання, як Курщина, ЗАЕС і доступ до портів у Чорному морі.
Також спецпредставник вказав на складність встановлення режиму припинення вогню на майже 2000-кілометровій лінії зіткнення.
Зауважимо, що вимогу щодо виходу ЗСУ з Курської області висував президент РФ Володимир Путін як “нюанс”, який не дозволяє розпочати 30-денне перемир’я.
Що вимагає Кремль
Риторика Кремля залишається незмінною від початку повномасштабного вторгнення:
- відмова від окупованих територій;
- зменшення чисельності армії;
- відмова України до вступу до НАТО чи ЄС.
Окрім того, заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко підкреслив, що Росія в будь-якій мирній угоді щодо України вимагатиме “залізобетонних” гарантій, щоб країни НАТО виключили можливість членства Києва в Альянсі та гарантували продовження нейтралітету України.
За його словами, питання розміщення неозброєних повоєнних спостерігачів може обговорюватися лише після укладення мирної угоди.
“Ми можемо говорити про неозброєних спостерігачів, цивільну місію, яка б контролювала виконання окремих аспектів цієї угоди або механізмів гарантій. А наразі це просто порожні балачки”, – висловився заступник очільника МЗС Росії.
Що РФ хоче отримати від США
Військовий оглядач Bild Юліан Рьопке зазначає, що Київ хоче швидкого закінчення бойових дій, натомість Москва прагне просунутися якнайдалі до укладення перемир'я. Путін хоче назавжди відколоти та захопити частини України, щоб у майбутньому мати ще вигідніші позиції для нових атак.
Рьопке певен, що Росію не влаштовують її попередні завоювання в Україні, Кремль намагатиметься захопити більше.
Експерт підкреслив, що зараз Путін йтиме в обхід військовими методами, проводячи переговори з Трампом щодо територіальних поступок.
Однак, як зауважив Рьопке, Київ уже зробив це “червоною лінією” і заявив, що не хоче відходити без бою.
“Путін хоче забрати в України більшу частину її природних ресурсів, а також утримати під своїм контролем найбільшу АЕС Європи в Запоріжжі, яка вже перебуває в руках Росії”, – сказав Рьопке.
Крім того, він зауважує, що в разі територіальних поступок з боку Києва російські війська опиняться просто “біля воріт” міста-мільйонника Дніпра та інших регіонів центральної України.
Межа поступок України
Президент Володимир Зеленський заявив, що попри всі ультиматуми РФ, українці мають “робити своє”.
Зеленський зауважив, що однакові вимоги від РФ лунають щотижня.
Президент вважає, що передусім потрібно збільшувати виробництво зброї, посилювати українську армію, домовлятися з партнерами без Росії про гарантії безпеки для України та робити все необхідне, не порушуючи Конституцію та інтереси українців.
Глава держави вкотре нагадує, що Україна не визнає тимчасово окуповані території частиною РФ, тому поступки щодо територій неможливі.
Також Зеленський заявив, що варіант із замороженням конфлікту українці не підтримають, адже конфлікт треба вирішити якнайшвидше та відновити контроль над усіма територіями.
Видання Politico зазначило, що Україна зараз не може повернути всю свою територію військовою силою. Тому частину української землі потрібно буде повернути дипломатичним шляхом, що займе певний час.
За словами поінформованого джерела ТСН, під час зустрічі у Джидді не було обговорення ні територіальних поступок, ні виборів.
“Ми акцентували увагу на ЗАЕС. Говорили і про НАТО, що це записано в нашій Конституції, і їм було цікаво це почути. Говорили, що Росія не повинна мати право вето щодо вступу України до Альянсу”, – зазначає співрозмовник ТСН.ua.
“Червоні лінії”
Видання Іndependent повідомило, що в Україні погодилися з тим, що нинішні бойові лінії заморожуються, а Росія наразі утримує певну територію, щоб припинення вогню спрацювало. Проте як зауважили джерела видання, поступка будь-якої додаткової території буде “червоною лінією”.
Також там додали, що доля територій, які утримуються Росією від моменту вторгнення в лютому 2022 року, не вирішена.
В Іndependent розповіли про “червоні лінії”, які окреслила Україна:
- Відкидання будь-яких нових територіальних поступок, зокрема передавання Росії Херсона, Запоріжжя та частини Донеччини.
- Невизнання російської юрисдикції на захоплених територіях, а також намагання їхнього повернення дипломатичним шляхом.
- Вимога повернення тисяч дітей, депортованих з окупованих територій України до РФ.
- Звільнення тисяч цивільних осіб, яких незаконно утримує РФ.
- Надання міжнародних гарантій безпеки в разі порушення умов перемир’я.
Політолог-міжнародник Максим Несвітайлов вважає, що поняття “червоних ліній” у переговорах є відносним, і ситуація може суттєво змінитися до їхнього початку.
Експерт зазначає, що якщо переговори розпочнуться в короткостроковій перспективі, то формат миру буде компромісним для України, ймовірно, передбачатиме певні територіальні поступки. Однак, як наголошує експерт, юридично Київ їх не визнаватиме.
Фундаментальні речі, які не обговорюватимуться
Голова МЗС України Андрій Сибіга заявив, що на будь-яких переговорах у майбутньому треба розуміти, що є речі фундаментальні, які не обговорюються, які “не можна зачіпати”.
За словами Сибіги, це три речі:
- територіальна цілісність і суверенітет України;
- жодна країна не має вето на вибір українського народу, на вибір України щодо участі в тих чи інших союзах;
- не може бути обмежень обороноздатності України.
Сибіга підкреслив, що фундаментальні речі, принципові для України, – це “нічого про Україну без України”, “нічого про Європу без Європи”.
Україна послабить санкції проти РФ?
Західні санкції проти Росії потенційно можуть скасувати, якщо це допоможе досягти безпеки та справедливості для Києва. Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Власюк у коментарі виданню Politico сказав, що повернення країн до ведення бізнесу з Росією так чи інакше – це лише “питання часу”, але воно має відбуватися за правильних умов.
За словами посадовця, економічні санкції проти Росії мають на меті припинити агресію та досягти тривалого миру, а не просто бути покаранням.
Він зауважив, що Україна лише прагне на цьому етапі переконатися, що спершу Росія зробить значні кроки в цьому напрямку, а вже потім може йтися про обговорення скасування санкцій.
Власюк підкреслив, що будь-яка довгострокова угода має включати гарантії безпеки та компенсації для України, а також “справедливість для нашого народу”, ймовірно, у вигляді “компенсації для українців” з огляду на масштаби жертв, яких вони зазнали.
Видання зауважило, що хоча Росія продовжує залежати від видобутку викопного палива для виплати зарплат військовим і фінансування військової техніки, її доходи від енергетики через санкції та втрату західних ринків скоротилися на мільярди. На цьому тлі Власюк припустив можливість того, що європейські країни знову укладуть угоди про закупівлю російської нафти й газу, коли війна нарешті закінчиться.
Інше видання – Semafor, посилаючись на два джерела, повідомило, що Адміністрація Трампа розглядає можливість офіційного визнання Криму територією Росії в рамках потенційної угоди про припинення війни в Україні.
Представники адміністрації неодноразово заявляли, що Україна має піти на поступки, щоб завершити війну. Держсекретар Марко Рубіо також зазначав, що “це єдиний шлях уникнути ще більших страждань”.
Однак будь-яка спроба офіційного визнання Криму частиною Росії може викликати сильний міжнародний опір. Європа, Україна і більшість світових лідерів продовжують визнавати півострів українською територією, пише видання.
“Час для хайпу”
Керівник Центру протидії дезінформації РНБО, лейтенант Андрій Коваленко зауважує, що зараз “неймовірний час” для західних медіа, адже можна фантазувати про переговори, аналізувати та “видавати це за інсайди з посиланням на кілька анонімних джерел”.
Коваленко зауважує, що зараз у ЗМІ фігуруватимуть концепції, які здебільшого не стануть реальними в переговорному процесі.
“Але ж завжди можна сказати, що лежало на столі, просто не домовилися”, – додав Коваленко.
За словами Коваленка, зараз народжуються різні інсайди з назвами “територій” та інші “плани”, які часто є звичайними ідеями, одними з сотень, а інколи – вигадками.
“Реальність буде дещо пізніше і більш конкретна. Зараз час для медійного хайпу”, – додав керівник Центру протидії дезінформації РНБО.
Нагадаємо, 18 березня Дональд Трамп проведе розмову з Путіним щодо припинення війни в Україні.
Читайте також:
