У повсякденному житті часто виникає плутанина у використанні дієслів “одягати”, “надівати” та “надягати”. Хоча ці слова схожі за звучанням, вони мають різні значення та вживаються в різних контекстах.
“Одягати” використовується, коли йдеться про процес покриття когось або себе одягом. Наприклад, “одягати плаття”, “одягати штани”, “одягати сорочку”. Запам'ятати це можна через асоціацію з коренем “одяг”, який присутній у слові.
-
“Степан сідлає коня, свого товариша, й жупан одягає” (Тарас Шевченко)
-
“Одягли в нову одежину, як панночку” (Панас Мирний)
“Надівати” застосовується стосовно аксесуарів або предметів, які прикріплюються до тіла. Наприклад, “надівати окуляри”, “надівати шапку”, “надівати прикраси”. Це слово не містить кореня “одяг”, що допомагає розрізняти його значення.
-
“Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? – думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свитку через плече” (Іван Нечуй-Левицький)
-
“Надівши сині окуляри, він сів під грушею” (Іван Нечуй-Левицький)
“Надягати” є універсальним дієсловом, яке можна використовувати як для одягу, так і для аксесуарів. Наприклад, “надягати пальто”, “надягати капелюх”. Це слово поєднує в собі значення “одягати” та “надівати”.
-
“Часом, у неділю, Підпара здіймав з жердки жупан і надягав на себе широкий пояс” (Михайло Коцюбинський)
-
“Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкости рухів (Леся Українка).
Як зазначає відомий мовознавець Олександр Авраменко: “Слово “одягати” має кілька значень, одне з них – забезпечувати когось одягом. Для прикладу: ось дочка розбагатіє і нас, батьків, буде одягати. Також одягають одежу. Одежа, одежина – наші давні українські слова. Тож одягають сукню, сорочку, спідницю, пальто, штани, плащ. А надівають різні аксесуари, прикраси, наприклад, шапку, рукавички, намисто, сережки, окуляри. Надівають наручники”.
Читайте також:
