Під час блокади Маріуполя, який влаштувала російська окупаційна армія навесні 2022 року, жителі міста пережили справжній голод. Майже три місяці під постійними масованими обстрілами люди залишалися без їжі та води, на грані виживання.
Деякі історії мешканців міста розповіли в суботу, 25 листопада, коли в Україні вшановують жертв голодоморів, у Telegram-каналі Маріупольської міської ради.
Мешканка Маріуполя Надія Денисенко та її діти пробули в облозі три тижні. Жили у своїй холодній квартирі. У них було дуже мало їжі й майже не було води.
“Останні два дні у місті у нас взагалі не було їжі. Навіть каші чи пластівців. Мій молодший син сказав: “Мамо, мені так хочеться хліба”. Не важливо, чи були у вас гроші. У місті не залишилося їжі”, – згадує жінка.
Коли змогли вирватися з блокади, перше, що вони зробили, це купили хліб та воду. “Ми були такі щасливі мати пляшку води. Ми випили її за лічені секунди”, пригадує пані Надія.
Ірина Сумятіна жила з двома донечками на МКР “Східний”. У будинок потрапив снаряд. Опинившись на вулиці без зв’язку, знайомих, їжі та води, Ірина з дітьми рушила за місто – до Нікольського. “Дуже хотілося їсти та пити, але нічого не було”, – каже вона.
Ірина Коломоєць разом з чоловіком, донькою та онуком – мешкали біля Будинку зв’язку. Жінка згадує, як ділили продукти між сусідами, адже їсти було майже нічого. Топили сніг, збирали дощову воду, бо пити було нічого.
16 березня 2022 року Марія Кутнякова прийшла відвідати свого дядька, 71-річного Павла Глущенка. Його руки і ноги нагадували тіло в’язня нацистського концтабору Освенцим: весь цей час він був змушений жити майже надголодь. Павло Глущенко втратив 15 кілограмів.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація під час своєї агресії намагається використовувати дефіцит продовольства, перетворюючи голод на зброю, а господар Кремля Володимир Путін, якби міг, влаштував би в Україні ще один голодомор.
