На фронті загинув випусковий редактор сайту TSN.ua Дмитро Бєндіков. Він був оператором наземного дрона у Третій штурмовій бригаді. Забезпечував побратимів амуніцією, провізією і зв'язком.
Друзі кажуть – навіть під обстрілами Дмитро завжди залишався оптимістом і жартував. А ще вірив, що одного дня його рідне окуповане місто Сєвєродонецьк звільнять і відбудують.
Дмитро Бєндіков завжди усміхався. Він рідко знімав відео, значно частіше робив фото або писав.
Павло разом із Дмитром працював у редакції сайту TSN.ua. Каже, Дмитро завжди міг надихнути та розрядити навіть найскладнішу ситуацію.
“Коли Діма прийшов до нас, у нас дуже якось в позитив навіть підхід у роботі змінився. Тому що він завжди – якась там важка-неважка ситуація, але він так пожартував, підтримав нас усіх – і ми посміялися, вже не так критично на все дивимося. Вже якось дійсно поговорили-поговорили та пішли далі працювати”, – каже головна редакторка TSN.ua Світлана Панюшкіна.
Влітку 2024 року Дмитро пішов захищати Батьківщину.
“Вийшло так, що нас мобілізували практично майже в один день, отримали повістки. Він пішов у ЗСУ, я в Нацгвардію”, – каже колега Дмитра Павло.
За станом здоров'я він цілком міг би перебувати на тиловій посаді або ж працювати військовим кореспондентом. Втім, Дмитро ні хвилини не сумнівався – його місце на передовій. Тому вступив до лав Третьої штурмової, де став оператором наземного дрона.
Вже восени після підготовки Дмитро опинився на Харківщині. На передову його загін доставляв боєприпаси та провіант, забезпечували надійний зв'язок для операторів дронів.
“Він завжди був дуже оптимістичний, навіть коли були виходи страшні. Інші могли б злякатися. Він коли написав у чаті нашому друзяшному, що цілий день стріляє, цілий день щось гатить, я не можу вийти в туалет, нам нема зв'язку чи ще щось. Але при цьому він завжди якісь меми кидав, віджартовувався, і ми думали, що йому легко”, – каже Анна.
В одному з боїв, розповідає подруга Анна, Дмитро отримав своє перше поранення – намагався врятувати портативний РЕБ, який захищав їхній бліндаж від ворожих дронів.
“Три осколкові проникні поранення, і лікувався десь місяць. І ми тоді йому казали, Діма, вже давай, переводься на якусь посаду тилову, тому що ти вже поранений, ти вже повоював, давай. А він каже, ні, я ще повоюю. На фронті так не вистачає людей”, – каже Анна.
Для Дмитра війна була й особистою справою. Він родом з Луганщини. Через війну перевіз із Сєвєродонецька до столиці свою маму. І дуже вірив, що одного дня його рідне місто, яке окупант зруйнував і захопив, звільнять і відбудують.
“Він ні разу не пожалівся, не сказав, що йому важко, що він не вивозить, що він не може. Казав, що до останнього буде, скільки треба, стільки буде воювати”, – каже головна редакторка TSN.ua Світлана Панюшкіна.
Кілька днів тому зв'язок із Дмитром зник. Згодом його побратими повідомили – вся його група загинула під час виконання бойового завдання на сході України.
Нині група компаній 1+1 у жалобі. Після трагічної звістки сайт TSN.ua і новини, які колись верстав і писав Дмитро, стали чорно-білими. Колеги та друзі організували збір для його мами, до якого можна долучитися за QR-кодом на екрані.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН ГОЛОВНІ НОВИНИ за 21 березня 2025! | Останні Новини НАЖИВО
Читайте також:
