Що таке хумус
Хумусом називають нут, який перетерли до консистенції пюре. Це традиційна ізраїльська та арабська страва. Арабською навіть саму рослину нут баранячий називають теж хумусом. Використовують його як самостійне закушування, заправлення для салатів чи соус.
Хумус дуже часто їдять в середземноморських країнах, популярний він на Близькому Сході та в Африці. Достеменно невідомо, коли саме його приготували вперше. Але рецепти хумуса знаходили в єгипетських та арабських кулінарних книгах. В Європі хумус став подаватися до столу набагато пізніше. Лише в XX столітті. А в США його завезли біженці з лівану лише в 1975-х роках.
Нутриціологи наголошують, що нут, який є основою хумуса, містить 27% добової норми білка, а також вуглеводи, жири, мінерали, харчові волокна, велику кількість мікроелементів (зокрема, фосфору, марганцю, міді, калію, сірки, цинку, кальцію), вітаміни A, C, E, K, бета-каротин. Є у ньому фітоестрогени, біоактивні речовини, жирні кислоти Омега-3.
З чого виготовляють хумус
Сам собою нут немає насиченого смаку, тому до хумусу за рецептом обов'язково додають оливкову олію, різноманітні спеції, кунжут (у вигляді пасти тахіні), лимонний сік. Існує багато варіантів приготування хумуса. Часто до нього додають і різні добавки, наприклад, смажені кедрові горіхи, солодка та гостра паприка, в'ялені томати, маслини і оливки, часник тощо.
Існує і чистий хумус без додавань. Він відрізняється нейтральним, злегка гороховим смаком з невеликою кислою ноткою від лимонного соку. В багатьох культурах хумус готують не з нуту, а з бобів, горіхів едамамі, броколі чи цвітної капусти. Хоча це не хумус в класичному розумінні, але таку страву можна назвати хорошим аналогом.
Чим корисний хумус
Нут завжди використовується в середземноморській дієті і дієті для зниження ризику розвитку цукрового діабету другого типу. Корисний він також за захворювань серцево-судинної системи. Нут покращує глікемічний індекс та нормалізує вагу.
В одній порції хумуса (30 грамів або 2 столові ложки):
- калорійність – 50 ккал;
- білок – 2 г;
- жири – 1 г;
- вуглеводи – 7 г;
- клітковина – 2 г;
- цукор – 1 г.
Хумус допомагає контролювати апетит, насичує організм та краще, ніж високовуглеводні страви, вгамовує голод.
Хумус — відмінне джерело рослинного протеїну
В нуті міститься багато білка, який відновлює клітини організму. Така страва допомагає підвищити рівень енергії, а разом з овочами може стати повноцінним обідом. Дієта з достатньою кількістю білка є чудовим способом лікувати і запобігати ожирінню.
В хумусі містяться вітаміни
В класичному хумусі містяться мікроелементи, зокрема, кальцій, калій, залізо, цинк, магній, а також вітаміни групи В. Це чудове джерело фолієвої кислоти, яка вкрай необхідна вагітним. Цинк — мікроелемент, що підтримує роботу імунної системи. Тахіні, який входить до хумусу, це інгредієнт, отриманий з кунжуту. В ньому є велика кількість вітаміна Е, що діє як антиоксидант, бореться з вільними радикалами, необхідний для підтримання здоров'я епітеліальних тканин.
В хумусі багато клітковини
Згідно з достідженнями, клітковина корисна для роботи серця, допомагає травленюю та знижує ризик цукрового діабету другого типу. За щоденного вживання клітковина знижує ризик серцево-судинних захворювань, інсультів.
Хумус корисний для серця
В хумусі міститься оливкова олія, яка є чудовим джерелом корисних для серця жирів. Згідно з дослідженнями, вживання 10 г (дві чайної ложки) оливкової олії першого холодного відживання щодня знижує ризик серцево-судинних захворювань на 10%.
Хумус знижує рівень холестерину
Лікарі стверджують, що нут допомагає не лише збільшити кількість корисних жирів, але й знижує рівень поганого холестерину. В одному з досліджень 47 здорових дорослих дотримувалися дієти з додаванням пшениці або нута. Через п'ять тижнів, у тих, хто їв нут, рівень поганого холестерину впав на 4,6%.
Хумус допомагає регулювати рівень цукру
Завдяки хорошому балансу клітковини, жирів, білків краще засвоюється цукор. Варений нут має низький глікемічний індекс, тобто він корисний для зниження ризику резистенції до інсуліну, який може стати причиною діабету.
Кому хумус протипоказаний і чому
Якщо ви вирішили спробувати хумус вперше, почніть з маленької порції. Річ у тому, що у деяких людей ця страва може викликати негативні реакції ШКТ на бобові, зокрема, метеоризм і закреп.
Варто пам'ятати, що хумус калорійний, тому переїдати його не варто. Це може закінчитися швидким набиранням зайвої ваги. На день достатньо 2-3 ложок хумуса з чимось легким, наприклад, морквиною чи огірком.
Існують і протипоказання. Хумус не рекомендовано їсти людям з проблемами травної системи. Адже це груба клітковина, яка може бути важкою для травлення. В ньому містяться харчові волокна, які вимагають розщеплення в кишківнику бактеріями, тому відбувається газоутворення.
Не варто його вживати людям з холециститом, сечокам'яною хворобою, панкреатитом, захворюваннями кишківника, гострим запаленням підшлункової залози. За зниженої чи підвищеної кислотності може зрости ризик здуття, загострення гастриту, метеоризм. Протипоказана страва за закрепів та діареї.
Хумус протипоказаний за подагри, тому що в нуті містяться пурини, які під час розпаду утворюють молочну кислоту, що може викликати загострення хвороби. Важливо пам'ятати, що нут погіршує засвоєння деяких мікроелементів, зокрема кальцію та заліза.
З чим їсти хумус
Хумус можна їсти як самостійну страву, але найчастіше його подають як закушування. Він прекрасно поєднується зі свіжими овочами, зокрема, огірками, морквою, помідором, селерою. Також хумус можна намащувати на хлібці чи коржики.
Рідше хумус використовують як соус для піци чи запіканок. За додавання гострих спецій виходить чудове закушування до морепродуктів чи мексиканських кукурудзяних чипсів. Також хумус інколи використовують як заправлення для м'ясних і овочевих салатів.
Читайте також:
