Ослаблення фінансової підтримки України у Вашингтоні і Брюсселі збіглося в часі із обіцянкою президента РФ Володимира Путіна вести війну до того часу, поки не будуть досягнуті його цілі по “денацифікації” та “демілітаризації” країни.
Про це йдеться в оглядовій статті Financial Times, опублікованій в п’ятницю, 15 грудня.
У виданні зазначили, що цей тиждень почався для українського президента Володимира Зеленського сподіваннями на фінансову допомогу від США та ЄС, які є найбільшими союзниками у протистоянні російській агресії, на загальну суму 115 мільярдів доларів. Однак, цього не сталося.
Фінансові провали
У середу, 13 грудня, Конгрес США знову не зміг схвалити пакет допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів. Через два дні саміт лідерів ЄС завершився без угоди про виділення Україні 50 мільярдів євро на чотири роки.
ЄС та США були найбільшими постачальниками військової та фінансової допомоги Україні після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, підтримуючи озброєння її військ та функціонування бюджетних установ та організацій.
Тепер, щоб поповнити свій бюджет, Києву, можливо, доведеться вдатися до емісії національної валюти, що поставить під загрозу економічну і фінансову стабільність.
Зловтіха Путіна
Нездатність забезпечити довгострокову фінансову стабільність Києва відбувається в особливо чутливий момент конфлікту. Москва відновлює наступальні дії на фронті та повітряні атаки на найважливіші об'єкти інфраструктури України під час опалювального періоду.
Тим часом президент РФ Путін зловтішається відсутністю фінансової підтримки України.
“Україна сьогодні майже нічого не виробляє, все йде із Заходу, але халява коли-небудь закінчиться, і, схоже, вже закінчується”, – заявив російський президент на прес-конференції, що транслюється по всій країні в четвер, 14 грудня.
Подробиці з європейського саміту
Офіційні особи, знайомі з ходом переговорів на саміті лідерів ЄС у Брюсселі, повідомили, що Зеленський в приватному порядку сказав, що для нього важливіше отримати угоду щодо переговорів про членство в ЄС, ніж щодо фінансування.
Марк Рютте, прем'єр-міністр Нідерландів, назвав відкриття переговорів про членство в ЄС з Україною “плюсом”, але наголосив, що “мінусом цієї Європейської ради було те, що ми не домовилися про гроші”.
Водночас Рютте заперечує, що це перемога Путіна. “Він знає ,що ми знайдемо спосіб якось вирішити фінансове питання”, – переконував він.
“Вето на виділення 50 млрд євро говорить не стільки про нестійку рішучість заходу, скільки про Віктора Орбана”, – сказав Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ, говорячи про угорського прем'єра. “Зрештою, Україна отримає гроші ЄС. Але в США існує реальна проблема”, – відзначив він.
Чи буде допомога від США
У Вашингтоні демократи заявили, що після зустрічі із Зеленським вони переконалися необхідності терміново досягнути угоди про фінансування.
“Час діяти настав. Ми повинні виконати свої зобов'язання і прийняти пакет заходів безпеки до кінця року”, – сказав Марк Уорнер, сенатор від штату Вірджинія і голова сенатського комітету з розвідки.
Переговори у Верхній палаті з метою знайти компромісне рішення щодо заходів стримування імміграції на південному кордоні з Мексикою, які республіканці ставлять в якості умови для будь-якої додаткової допомоги Україні, пожвавилися, і чиновники Білого дому стали брати в них більш активну участь.
Але досягнення угоди до зимових свят видається малоймовірним, і деякі республіканці заявили, що Зеленському просто пора вести переговори з Путіним.
Нагадаємо, Білий дім закликав Конгрес США не зволікати з ухваленням нової допомоги нашій країні.
Читайте також:
