Останніми днями в Україні активно обговорюється проєкт оновленого Закону про мобілізацію. Він викликав хвилю суперечок й обурення як серед пересічних українців, так і серед представників влади. Передовсім йдеться про те, що закон просто немає чим фінансувати.
Усе, що відомо про економічний складник нового законопроєкту про мобілізацію – у матеріалі ТСН.ua.
Зеленський каже, що треба 500 млрд грн
Як відомо, Генштаб ЗСУ та головнокомандувач Валерій Залужний запропонували мобілізувати додатково 450 000 – 500 000 людей у 2024 році. Проте слід розуміти, що це коштуватиме нашій державі чималих коштів. Володимир Зеленський назвав конкретну цифру.
“Що стосується фінансів, то, між нами, мобілізація в такому форматі коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн”, – заявив український лідер на пресконференції 19 грудня.
Тож в цьому питанні, додав Зеленський, він хотів би розуміння від прем'єр-міністра та міністра фінансів. Крім того, президента цікавить, як відбуватимуться демобілізаційні процеси.
Щобільше, президент підрахував, що 1 військовий – це шестеро цивільних, які сплачують податки. Тож у разі призову 500 тисяч людей для їхнього утримання повинні працювати та сплачувати податки 3 мільйони громадян.
“Коли ти розумієш, який фінансовий вклад потрібен для підтримки наших воїнів, ми повинні з вами розуміти, що заробітну плату їм платить наше населення, наші люди, які сплачують податки. Коли ми говоримо про ту чи іншу мобілізацію, ми повинні знати наступне: 1 воїн – 6 людей у цивільному житті, які сплачують податки. Тому просто візьміть 500 тисяч людей, помножте на 6 і зрозумійте, як мені, уряду, всім нам знайти плюс три мільйони до того числа, що у нас є. Плюс три мільйони платників податків від січня місяця”, – зауважив Зеленський.
У Мінфіні не знають, де брати гроші на мобілізацію
Тим часом Міністерство фінансів очікує пропозицій від Міноборони та Генерального штабу щодо покриття витрат на додаткову мобілізацію. Річ у тім, що грошей у бюджеті на це немає. Як зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко у межах ютуб-проєкту Forbes “Business Breakfeast”, він пропонує відомствам разом знайти підходи в цьому питанні та запропонувати рішення, як вони бачать оптимізацію видатків.
“Бо ми виснажили наш внутрішній потенціал для фінансування військових потреб, і просто штучно, умовно кажучи, збільшити суму – не вийде так, адже їх просто немає”, – каже Марченко.
За його словами, Мінфін очікує інформацію щодо масштабів мобілізації та термінів, а також необхідних витрат.
“Якщо нам потрібно буде знайти кошти, то нам потрібно розуміти в часі – їх потрібно знайти вже сьогодні, чи це березень-квітень-травень, можливо, друге півріччя. Тобто мені потрібна картина як міністру, тоді можна буде говорити про забезпечення цих потреб”, – відзначив голова Мінфіну.
Він додав, що саме Міноборони рахує потреби ЗСУ, визначає можливі джерела оптимізації існуючих потреб і виходить з Мінфіном на спільне рішення.
“Ми таку потребу від Міноборони не отримали, з Генштабом ми безпосередньо не працюємо”, – підсумував Марченко.
Водночас Марченко не згоден з оцінкою Зеленського, що мобілізація 500 тисяч людей буде коштувати 500 мільярдів гривень. Він каже, таку цифру президент вирахував, зіставивши поточну кількість війська (понад мільйон людей) та розмір фонду грошового забезпечення (трильйон гривень). Скільки ж буде коштувати така мобілізація насправді, він не знає.
“Банальне додавання тут не працює. Виникають питання: які підрозділи ми забезпечуємо, чому ми фінансуємо за фактичною чисельністю чи плановою, вони забезпечені рештою, або ці додаткові 500 тисяч – це, щоб замістити існуючі підрозділи або для створення нових?”. Відповідей на ці питання я не маю. Буде план – буде розмова”, – сказав Марченко.
Він вважає очевидним, що мобілізувати 500 тисяч осіб у короткий термін не вийде. Призов, якщо буде, розтягнеться у часі. І взагалі це “дуже в дуже серйозний виклик”.
Щось явно “не сходиться”
Утім, в самому законопроєкті проблема грошей не підсвічується. Щобільше, там зазначається, що реалізація запропонованого проєкту Закону буцімто “не потребує додаткових витрат з державного бюджету України”. Ця теза яскраво контрастує із заявою головнокомандувача Зеленського та міністра фінансів Марченка.
Які ризики для економіки України
Документ несе також і економічні ризики, каже голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, зокрема через обмеження для людей, які ухиляються від військового обліку. Фінальна версія законопроєкту може бути проголосована у січні. Цілком можливо, що вона змусить значну частину населення обірвати будь-які зв'язки з державою, щоб вона не могла їх вирахувати, знайти й призвати, і тоді, запевняє нардеп, негативний ефект для економіки буде важко переоцінити.
Серед можливих наслідків:
- втрата робочих місць;
- припинення роботи з державними банками;
- зняття готівки;
- блокування карток;
- виведення капіталу;
- перехід на сіре працевлаштування і, як наслідок – зниження податкових надходжень, коштом яких забезпечуються ЗСУ;
- збільшення еміграції працездатних жінок;
- зниження внутрішньої логістики, а звідси – зниження економічної активності тощо.
“Якщо у 2022-му частина населення тікала від ворожої держави, то при помилковому рішенні у 2024-му з'явиться ризик, що українці почнуть тікати вже від своєї”, – додає Наталуха.
Нагадаємо, 50 млрд євро для України від ЄС досі заблоковані. Щобільше, США також не ухвалили фінансову підтримку нашої держави на 2024 рік.
Читайте також:
