В Україні з'явилась нова ініціатива щодо бронювання працевлаштованих чоловіків від мобілізації. Критерієм має стати сплата ними значного податку на доходи, тобто фактично – розмір офіційної зарплати.
ТСН.ua зібрали все, що відомо про скандальну пропозицію.
Які нові умови бронювання військовозобов'язаних пропонують
Так, військовозобов'язані, згідно з новими пропозиціями, мають сплачувати мінімальний щомісячний ПДФО у 6000 гривень. Це відповідає зарплаті близько 33 тисяч гривень, каже колишній перший заступник міністра розвитку економіки Павло Кухта. Також 22% від окладу має сплатити роботодавець як єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Тобто чим вищі офіційні доходи і податки військовозобов'язаних – тим більше вони мають шансів уникнути мобілізації.
Також обговорюються варіанти, коли щомісячна “біла” зарплатня військовозобов'язаного в розмірі від 35 000 грн, або коли роботодавець сплачує за військовозобов'язаного працівника близько 14 500 грн ЄСВ, що відповідає зарплаті у 66 000 грн.
Варто зазначити, що за даними платформи з пошуку роботи Work.ua, середня зарплата в Україні — 19 тисяч грн, у Києві — 21,5 тисячі грн. А за даними Пенсійного фонду, середня місячна зарплата в країні за вересень 2023 року становила трохи більш як 14 тисяч грн.
Запропонований принцип може бути розповсюджений на ФОП, але чіткі критерії для цієї групи наразі невідомі. Також норма може торкнутися спеціального податкового режиму “Дія City” для IT-індустрії. Передбачається, що запропонують на вибір податок на прибуток у 18% або податок на виведений капітал у 9%. У цьому разі еквівалент зарплати становить 3200 доларів.
Як може діяти нова “бронь”
Дані про сплату податків військовозобов'язаного автоматично надходять до державних реєстрів.
Якщо сума ПДФО перевищує встановлений мінімум, система “Оберіг” генерує для нього QR-код терміном на 45 днів, який підтверджує право на бронювання. Цей QR-код є підставою для тимчасового звільнення від призову. Після закінчення терміну дії коду процедура повторюється.
Водночас така норма потребує змін до Податкового кодексу, оскільки зараз звітність з ПДФО подається до податкової служби один раз на квартал.
Що кажуть українці
“А в кого грошей немає, нехай каркає в окопах, а їхні діти залишаються сиротами…”, – пишуть користувачі на сторінці депутатів у Facebook.
“Війна для бідних”, – пишуть українці.
У Кабміні відчули напруження у суспільстві через нові пропозиції, тому ще перед Новим роком уряд відклав ухвалення цієї постанови, каже анонімний співрозмовник hromadske у фракції “Слуга народу”.
“Очевидно, вони відчули потенційне соціальне напруження через це. Однозначно, це виглядатиме в очах людей несправедливо, хоч логіка певна за цим рішенням є”, — зауважив анонімний нардеп.
Армію фінансують із надходжень у бюджет, зокрема з податків. Президент Зеленський наприкінці 2023-го сказав що “один воїн — це 6 людей у цивільному житті, які сплачують податки”. Втім, ідея з “бронею” за податки може створити інші проблеми.
“Хто умовно багатий, той отримує таким чином “бронь”, а тих людей, які мають невисоку зарплату, відправлятимуть в армію. Це може обернутися соціальним вибухом”, — вважає джерело видання.
Що каже українська влада
Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук прокоментував ініціативу бронювати від мобілізації чоловіків, які отримують високі зарплати. За його словами, цього зрештою немає в новому законопроєкті про мобілізацію, і “цьому повинна передувати дуже велика дискусія”.
Спікер українського парламенту нагадав, що у Британії свого часу був такий “податок на боягузтво”, коли можна було відкупитися від лицарського обов’язку йти воювати. Але він також наголосив, що в жодній країні не знає прикладів успішної реалізації такої ідеї.
“З іншого боку, в нас є й необхідність фінансувати військо… Тому треба думати… Це ж проста математика: не можна вигравати війну, не маючи необхідного фінансово-грошового забезпечення людей, які б’ються за країну. Все має бути обґрунтованим”, – розмірковував Руслан Стефанчук.
Голова ВР також нагадав, що весь бюджет України складається з частини, яку заробляє Україна, і вона йде на фінансування ЗСУ, а за рахунок іншої частини, яку ми отримуємо внаслідок складних перемовин із нашими партнерами, фінансується решта.
“Якщо є необхідність мобілізації певної кількості людей, вони повинні розуміти, що будуть одягнені, забезпечені, нагодовані і в разі, не дай Боже, чого отримають необхідні компенсації. Інакше – то нечесна державна політика”, – наголосив Стефанчук.
Аргументи “за” і “проти”
Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов написав у Facebook, що дискримінація у суспільстві щодо військової служби і так є, а така “плата за бронь” лише посилить її. Зокрема, нині багато заможних українців відкуповуються від армії хабарями чи домовляються служити в більш безпечних місцях.
Милованов висловив думку, що за таких умов єдиний можливий справедливий механізм мобілізації — це лотерея. Він особисто не вважає це правильним підходом, але метод сліпого жеребу справді вже використовували в історії: наприклад, у США під час Громадянської війни.
Однак доктор економічних наук Андрій Длігач вважає, що проведення мобілізації шляхом жеребкуваня – це спосіб уникнути відповідальності. На думку Андрія Длігача, мобілізувати потрібно не всіх, а тих, хто дасть найбільшу користь українському війську. А тих, хто дає найбільшу користь українській економіці, — потрібно бронювати.
“Це має бути ключовою логікою. Все, що стосується справедливості, все робиться заради суспільного блага. А відповідно це передбачає, що нам потрібно вирішити питання з економічною стійкістю і з посиленням наших Збройних сил. І це має бути в балансі. Жеребкування – це спосіб уникнути відповідальності, відійти від правильного ухвалення рішення, яке б дозволило цей баланс тримати”, – вважає експерт.
Натомість економіст Анатолій Амелін з “Українського інституту майбутнього” у коментарі hromadske визнав, що логіка оновлених правил бронювання таки є. За його словами, громадяни, які сплачують більше податків, для фінансування армії формально більш корисні.
Плюс цієї ідеї — вона може стати інструментом боротьби з корупцією, щоб “виманювати” працівників і роботодавців із зарплатні “в конвертах” на легальні платежі. Та для цього, на думку Амеліна, потрібен суспільний договір, щоб усі українці домовились: “Так, це буде добре”.
Водночас він вважає, що неправильно за майновою ознакою розмежовувати людей. Це може збільшити ризики соціальних конфліктів. Економіст наголосив, що всі громадяни мають бути залученими до оборони, а держава має визначати, хто і де буде більш ефективним.
Читайте також:
