Закінчення війни, святкування Різдва по-новому та зміни в ПЦУ – інтерв’ю з митрополитом Епіфанієм

Ексклюзив ТСН

Православні та греко-католики вперше святкували Різдво за новоюліанським календарем. На старому календарі залишилася лише церква Московського патріархату.

Скільки українців прийняли календарну реформу? Чи змінила вона щось усередині самої церкви? Кореспондент ТСН Олександр Загородний розпитав у предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія.

Епіфаній спускається до укриття під час обстрілів

Ще раз я вас вітаю. І зразу таке провокаційне запитання. Ми зустрілися щойно з вами і я вам руку не поцілував.  Вас це не обурило?

Епіфаній: Звичайно, що ні. Це більше, бачите, традиція, і російська традиція, що вірний, як підлеглий, панові повинен кланятися, повинен цілувати в руку. Така, виявляється, певна зверхність над вірними, що вірні – це покірні раби. А ми відходимо від цієї традиції, тому що ми, за словами Христа, є друзями.

Кілька днів тому були жахливі обстріли Києва, одні з найстрашніших. Ви ховалися до підвалу чи, як-то кажуть, на все воля Божа?

Епіфаній: Ховався. Я ховався, тому що це залежить від нас. Також не тільки ми покладаємо надію на Бога, на все воля Божа, але від нас також залежить багато.

Календарна реформа

Ми з вами зустрічалися десь більше року тому. І ми тоді говорили про календар. Мені щось здалося, що у вас є така, знаєте, осторога.

Епіфаній: Ну як предстоятель, я зважав, я вивчав думки архієреїв, священників, вірних нашої церкви. Ми ухвалили відповідне рішення, хоча на початку були противники. У нас близько дев'яти тисяч громад по Україні, і декілька десятків громад нашої церкви зараз залишилися на старому календарі. Тобто абсолютна більшість, можна сказати, 99% громад і вірних послідували цій реформі, історичній реформі. І є випадки, де священник не погодився, залишився на старому календарі, але громада його попросила покинути. Тобто є такі декілька випадків реальних.

Одяг священників ПЦУ

Ми якось два роки тому з вами говорили, що ви потроху змінюєте церкву навіть в одязі священників. Тобто ви навіть у цьому плані від Росії відійшли?

Епіфаній: Нашою материнською церквою є Константинопольський патріархат, ми отримали звідтіля світло Христової правди, православ'я.

Тобто вже візуально відрізнити можна священників?

Епіфаній: Ну так, зараз уже візуально можна відрізнити навіть за зовнішнім виглядом, за камилавками.

І ось це ж одяг, я знаю, такі високі, оці коміри вже теж?

Епіфаній: Ну так, це священниче облачення, фелон грецького покрову, він відрізняється від російського, по цьому можна навіть уже визначити, що це священник є із Православною церквою України.

Вас хто одягає?

Епіфаній: У нас у Михайлівському Золотоверховому монастирі невеличка швейна, декілька жіночок, які шиють, вишивають. Облачення українського пошиву, виконаного в стилі української вишивки, що багатьом дуже сподобалося.

А вимогливий до одягу? Щось там замовляєте спеціальне для себе?

Епіфаній: Я постійно ношу церковний одяг, тому в мене там і немає якихось костюмів особливих, бо я ніколи не виходжу в костюмі на люди, тому в мене немає такої потреби.

До спортзалу, правда, в такому не підеш.

Епіфаній: До спортзалу не ходжу. Є бігова доріжка, але я намагаюся ходити, рухатися.

Ви дуже багато мандруєте.

Епіфаній: Як представник, як пастор, повинен бути зі своєю паствою.

Епіфаній про церкву

Інколи там спілкуємося, особливо з молодшими людьми, і вони кажуть, ну я би сходив до церкви, але я не знаю, як там поводитися.

Епіфаній: З простого почати, просто прийти до храму, незалежно від того, чи ти знаєш, не знаєш правило, молитву і так далі, ми завжди говоримо про те, що наша церква відкрита для всіх, і це не прості слова. Справді бажаємо, щоб люди відвідували і не мали певного страху перетнути поріг храму чи поставити там, чи не там свічку, чи будуть якісь зразу там…

Я завжди говорив, що не обов'язково там жінкам, коли вперше приходять до храму, якщо немає хустки чи немає там спідниці і так далі, то це не повинно бути перепоною, навпаки, людина повинна відчути, що її чекають, її тут люблять, її підтримують, їй дадуть пораду.

Про Бога згадуємо, коли погано – що каже Епіфаній про це

Знаєте, ми молимося, коли нам важко. А може, треба молитися, коли добре?

Епіфаній: Ну, на жаль, це правда. Коли людина повна сили та енергії, коли у неї складається в житті все добре, то їй Бог не потрібен.

Ми складаємося і з тіла, і з душі. І для того, щоб мати добру фізичну форму, ми споживаємо їжу скільки разів на день?

Я – 5 разів. А душа потребує також цієї їжі духовної. І якщо ми не приділяємо душі уваги, то ми стаємо духовно черствими і духовно в кінці мертвими.

І коли приходять до нас проблеми, вриваються в наше життя якісь там хвороби, біди, негаразди, тоді ми згадуємо про Бога, біжимо до церкви, ставимо свічку і думаємо, що одним візитом і свічкою можна вирішити всі проблеми. І потрібно завжди дякувати Богові – і в час благоденства, і в час випробувань.

Епіфаній про закінчення війни

А ви самі маєте духовника?

Епіфаній: Ні, ну всі ми потребуємо цієї духовної підтримки.

Я завжди дякую Богові навіть за прожитий день, за всі ті благодіяння, яких Він сподобає і мене, і загалом церкву, і Україну в цей непростий час випробувань.

І просимо про те, щоб Господь нас не покидав, далі благословляв і підтримував, і довів нас до повної перемоги.

Зараз дуже багато задають питання, коли завершиться ця люта і страшна війна. Я покладаю надію на Бога і вірю, що Господь може створити такі умови, коли все зміниться. І  ми отримаємо перемогу, ми відновимо нашу територіальну цілісність. І далі будемо спільно, разом з Божою допомогою, будувати нашу єдину українську державу і розбудовувати нашу єдину помісну українську православну церкву.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ❓ Скільки українців прийняли календарну реформу? Відверта розмова з Митрополитом Епіфанієм

Нагадаємо, митрополит Епіфаній нагадав патріарху Кирилу відкриття зруйнованого собору в Одесі.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *