Росія поновила масовані ракетні удари по Україні. 2 січня уламки російської ракети впали і біля американського посольства в Києві.
Кореспондент ТСН Андрій Орляк зібрав реакцію світу на масовані обстріли.
Як світ відреагував на масовані обстріли України
Одразу після обстрілів партнери пообіцяли підтримувати нашу державу, а у Польщі закликали відповісти тієою мовою, яку розуміє Путін.
Очільник МЗС України Дмитро Кулеба закликав прискорити надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони та боєприпасів, надати бойові безпілотники всіх типів та ракети дальнього радіуса дії.
“Ми погодилися з необхідністю посилення військової підтримки України. Зокрема ракетами великої дальності”, – заявив Боррель.
Окремі впливові представники німецького Бундестагу заговорили про необхідність надати Україні далекобійні ракет Taurus. Проте офіційний Берлін каже, що засуджує атаку по Україні. Проте тут же додає , що в їхнього уряду “немає жодного нового статусу” у наданні Тaurus. Тобто для німців це досі табу.
От Росія з простягнутою рукою звернулась до Північної Кореї з проханням про ракети. А це, у свою чергу, змусило США піти в ООН, щоб скликати раду безпеки на 10 січня. Бо Білий дім володіє інфою, що Росія уже б’є по Україні північнокорейською балістикою. Того ж дням має відбутися і спецзасідання Ради Україна-НАТО через масовану атаку.
Що буде із допомогою від США
Наразі незрозуміло навіть, як довго Сполучені Штати постачатимуть просто ракети-перехоплювачі для українських систем Patriot.
Як пише The New York Times, посилаючись на співробітників офісу Байдена та Пентагону, ціна кожної такої ракети для Patriot – від 2 до 4 мільйонів. І що невдовзі Вашингтон більше не зможе ними допомагати. Інший представник Вашингтона заявив, що США не зможе такими ж темпами, як 2022-2023 року підтримувати Україну.
Офіційному Києву довелося терміново і самотужки пояснювати слова з Вашингтона.
“Стале постачання, стале виробництво із чіткою тенденцією на збільшення нашого виробництва і снарядів, і техніки – в Україні й разом із партнерами”, – сказав Зеленський.
Незрозуміло, коли голосування за понад 61 мільярд розморозять Штати. І які “операційні рішення” ухвалить Брюссель, щоб розблокувати свої 50 мільярдів для Києва.
Відмова Туреччини пропускати мінні тральщики
Також стало відомо, що влада Туреччини відмовилася пускати до України два британські мінні тральщики. Анкара мотивує бажанням “запобігти ескалації напруги в Чорному морі”.
У наших ВМС заявили, що ніхто нічого у Туреччини насправді не просив. Бо саме прохання апріорі безглузде до кінця війни. Тож, і зради жодної нема. А є, либонь, інформаційний вкид.
Ніщо з цього не завадило вже у п’ятницю зідзвонитися президентам Ердогану та Зеленському.
Торгова “війна” Польщі проти України
“Війну” торгову зокрема, і проти європейського майбутнього України веде Польща. З такими меседжами вийшла редакційна стаття відомого українського видання. Аргументи не в останню чергу стосуються блокади кордону.
Наприкінці минулого місяця, коли у Польщі змінився прем’єр та уряд, Києву та Варшаві вдалося наблизитися до “розрулювання” блокади. Політичні стосунки помітно теплішали.
Те, що параліч кордону мав припинитися бодай на час різв’яних свят – був хорошим знаменням. Й була причина сподіватися, що блокада не поновиться. В економічному та геополітичному сенсах – все це дуже невигідно і навіть шкідливо самій же Варшаві.
Але різдвяного дива не сталося. У четвер кордон знову взяли у заручники. Несподівано кульмінація цього відбулася у суботу ввечері. Міністр сільського господарства Польщі пішов на угоду з аграріями в обмін на деблокаду.
Але, по-перше. Всі ці штуки не робляться за один вечір. І це означає, що на будь-якому з етапів реалізації вимог фермери знову можуть повернутися до блокади.
По-друге, у Польщі ще багато різного бізнесу та політиків. І більшість вимог фермерів з Україною не пов'язані.
Нагадаємо, 8 січня армія РФ завдала ударів по Дніпропетровській області. На жаль, є постраждалі та загиблі.
Читайте також: