Серед українських прізвищ є такі, походження яких не можна одзразу і визначити. Історія їхнього походження невідома, тому що вони походять від назв професій, яких вже давно не існує.
Про таємницю таких прізвищ розповідають фахівці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Серед них, наприклад, прізвище Бердник, звідки воно виникло, як його походження? Виявляється бердниками називали майстрів, що робили берда для ткацького верстата. Звідси й походить прізвище – Бердник.
Предки носіїв прізвища Проскурник випікали проскури. Це літургійний хліб, який використовується під час православного богослужіння Літургії для Євхаристії, та для поминання під час проскомидії живих та померлих.
У власників прізвища Скоромохи предки, скоріш за все були тими “веселими людьми” в обов'язки яких входило розважати народ співом, дотепами, музикою, танцями, драматичними сценками, акробатикою, дресований тваринами, інше.
Предки носіїв прізвища Буртал, що перекладається з польської як “ворожбит”, ймовірно, були пов'язані з магією та ворожінням, або ж були цілителями.
Кого в давнину називали драчами? Тих, хто працював в млині на спеціальній машині, що називалась драчка. За допомогою неї обробляли пшоно та просо. Звідси і пішло прізвище Драчі. Ще драчами називали тих, хто пиляв дошки.
Римарі або Лимарі в давнину були майстрами, що виготовляли ремінну кінську упряж, збрую, сідла.
Чамарники шили верхній чоловічий одяг, Кушніри – ті, хто вичиняли шкіри та шив кожухи.
Предки носіїв прізвища Сніцар (Шніцар) займалися різьбою по дереву, ну а Золотарі або Золотаренки, як можна здогадатися були ювелірами.
Прізвища Мірошник, Мірошниченко походять від слова “мірка”. Міркою брали плату за зерно.
Мандрівних торговців називали в давнину міняйлами, звідси та виникло прізвище Міняйло.
Прізвища Прасоль, Прасула походять від слова “прасол”, яке означало торговця рибою, сіллю.
Читайте також:
