Руслана Нуца — бойова медикиня 36-ї окремої бригади морської піхоти, яка пройшла російський полон. Вона розповіла про перебування там і зацікавлення працівників катівні до татуювань на тілі українських полонених.
В ексклюзивному інтерв’ю TSN.UA Руслана поділилася, що “патріотів” саджали в одиночні камери, а український тризуб для росіян був ознакою фашизму.
“Нас везли “КраАЗами”, “Уралами”, як скот. Оленівка спочатку. Близько тижня ми там перебували. Одна камера, там чотири ліжкомісця, а нас сорок дівчат. І так одна на одній. Навіть спали по черзі, тому що неможливо було всім лягти”, — розповіла Руслана.
Медикиня каже, що найбільше з Оленівки їй запам’ятався день, коли працівники катівні вчергове фотографували їхні татуювання.
“І от жінка починає фотографувати моє татуювання і читає на моїй руці. Я його зробила в лютому в Маріуполі 2022 року, буквально за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення. І вона читає: “Душу й тіло ми положим за нашу свободу”. І каже: “Знакомые слова, я когда-то это учила”. І мене тоді ніби током вдарило. Тобто я зрозуміла, що це колишня українка. І от зараз вона працює тут, де інших українців катують і вбивають. Для мене це тоді стало неймовірним шоком”, — каже Руслана.
На правій руці в неї також є татуювання: герб і вишивка.
“І знову ж таки, вони завжди дуже велику увагу звертають на татуювання. Ти повинен їм потім це все пояснювати, що це татуювання означає ось це, а це означає ось це. І в Таганрозі, куди ми приїхали після Оленівки, так само побачили ці мої татуювання. Не на гімн вони більше звертали увагу, може вони не розуміли, що там переклад цих слів. А от герб вони відразу розуміли, що це. А для них це рівноцінно до фашизму. Не розумію я чому, але в них така якась думка. І знову ж таки охоронець побачив це татуювання, взяв мене за руки і каже: “Ты что патриотка”? Я якось не задумувалась і кажу: “Так”, — розповіла медикиня.
Тільки пізніше зрозуміла, що це була велика помилка і треба було збрехати, каже Руслана.
“І до мене було б більш лояльне відношення. Але я сказала так і він відповів: “В одиночку ее, патриотка сильная”. Тоді я зрозуміла, за що я тут, чому я потрапила в цей полон. Тільки тому що я патріотка, тільки тому що я люблю свою країну… Спочатку посадили в одиночку, я туди зайшла, а якраз на вулиці була злива. А та камера, видно, була дуже стара і все капало, а особливо на ліжкомісце. Я зайшла, бачу цю картину і думаю, що там спати ніяк не зможу. Я сіла на скамейку і почала плакати. Мені було прикро, що я в полоні просто за те, що люблю свою країну. Типу що тут поганого. Тоді я цього не розуміла. Але прийшов інший охоронець і каже: “Что, течет?” І він мене вивів в іншу камеру, де були ще три дівчини. І та камера не текла. То були дівчата з 56-ї бригади і я там була з ними весь той місяць”, — розповіла Руслана.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео Майже не було шансів повернутися живою додому! Дивіться інтерв’ю з медикинею 36-ї ОБрМП
Читайте також:
