На позачерговому саміті 1 лютого у Брюсселі ЄС ухвалив дійсно проривне рішення – виділити Україні 50 млрд євро макрофінансової допомоги за програмою Ukraine Facility до 2027 року. За нього проголосували всі 27 лідерів країн-членів, включно з угорським прем’єром Віктором Орбаном, який довго це блокував. Тому вже в березні ми можемо отримати перший транш на 4,5 млрд євро. Звісно, в обмін на реформи. Водночас, судячи з декларації позачергового саміту, щороку Єврокомісія надаватиме оцінку виконання Україною реформ для отримання допомоги за програмою Ukraine Facility, до яких входить і гарантування прав нацменшин (це вічна вимога Угорщини до України – ред.), на базі якої Європейська рада може навіть призупиняти виплати.
Навіщо лідери збиралися на позачерговий саміт, щоб затвердити пакет допомоги Україні? Бо, по-перше, наразі американська допомога для Києва зупинилася через заблокований Дональдом Трампом Конгрес. А в українському бюджеті вже “діра”. По-друге, перед виборами до Європарламенту в червні цього року на останній саміт лідери зберуться 21-22 березня. Тому було важливо встигнути погодити великий пакет допомоги для України вже зараз.
Ба більше, макрофін на 50 млрд євро вдалося внести до багаторічного бюджету ЄС, категорично проти чого був Орбан. Це дозволяє не голосувати за це рішення кожного року заново. Тобто й тут Будапешт не отримав поступок із боку Брюсселя, хоча й наполягав на цьому, а 26 лідерів країн-членів пообіцяли щорічне обговорення пакету на 50 млрд євро з можливістю його перегляду за два роки, але це не обов’язково. Проте згоди щодо військового пакету допомоги для України на 20 млрд євро ЄС так і не досяг, у той час як очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель обіцяє не менше 21 млрд 2024 року.
Як вдалося подолати вето Орбана? Хто з лідерів ЄС його притис до стінки? І що зі зброєю від ЄС? Коли вона буде, разом з обіцяним 1 млн артилерійських снарядів? ТСН.ua розкаже в цьому тексті.
Вплив Мелоні та Шольца: Путін буде незадоволений Орбаном
ТСН.ua неодноразово писав, що дефіцит українського бюджету цьогоріч становитиме понад $40 млрд, із них непокритих видатків – близько $29 млрд. В уряді не приховували: якщо ми не отримаємо фінансову допомогу від США (щомісяця прямі американські бюджетні вливання становили в середньому $1,1 млрд) та ЄС, то ризикуємо відкласти виплату пенсій і зарплат держслужбовцям. А з огляду на заблокований Конгрес і зупинку американської допомоги Україні (хоча днями Мінфін США пообіцяв додатково виділити Києву $11,8 млрд на покриття бюджетного дефіциту) досягнення позитивного рішення на позачерговому саміті у Брюсселі набуло особливої важливості.
“Під час візиту до Вільнюса президент Зеленський сказав, що на цей рік Україні потрібно 34 млрд євро макрофінансової допомоги. Звісно, Європа не в змозі сама надати таку суму, тому нам потрібна тісна координація з країнами-союзниками, особливо зі США, які розглядають подібний пакет. Тому було б дуже прикро, якби ЄС сьогодні знову відклав рішення щодо підтримки (України – ред.)”, – заявив президент Литви Ґітанас Науседа.
Прем’єр Польщі Дональд Туск був ще категоричнішим, зазначивши, що в ЄС немає так званої втоми від України, проте є проблема втоми від Віктора Орбана, який веде дуже дивну та егоїстичну гру.
“Віктору Орбану час вирішувати, чи є Угорщина частиною нашої спільноти, чи ні. Це чорно-біла історія. Моя інтуїція підказує, що ми знайдемо якісь сильні аргументи, щоб зрештою переконати Орбана”, – підкреслив Дональд Туск.
І аргументи таки знайшлися. Водночас Єврокомісії та особисто її президентці Урсулі фон дер Ляєн не довелося розблоковувати для Угорщини 10 млрд євро зі структурних фондів ЄС (які були заморожені через відступ уряду Орбана від демократії, верховенства права та свободи ЗМІ), як це було перед самітом ЄС у грудні, коли лідери країн-членів ухвалили дійсно історичне рішення про відкриття для України та Молдови офіційних переговорів про вступ до блоку, поки Орбан вийшов попити каву. За це Урсулу фон дер Ляєн в ЄС і досі критикують. Подейкували навіть, що це рішення може коштувати їй посади президентки Єврокомісії після виборів до Європарламенту в червні.
Тож як вдалося переконати Орбана? Судячи з того, як розвивалися події, рішення зняти вето він ухвалив ще зранку після закритої зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єркою Італії Джорджею Мелоні, головою Європейської ради Шарлем Мішелем і, власне, Урсулою фон дер Ляєн.
Особливий вплив на Орбана мають саме Шольц і Мелоні. По-перше, в Угорщині доволі потужний німецький бізнес, який платить чимало податків до бюджету країни. По-друге, після виборів до Європарламенту в червні Орбан сподівається на збільшення кількості обраних ультраправих політиків, до яких належить і Мелоні (напередодні саміту вона окремо зустрілася з Орбаном у Брюсселі). Тож якщо він хоче потрапити до цієї майбутньої “коаліції”, Орбану доведеться рахуватися з думкою впливовіших гравців.
Проте судячи з витоків у багатьох західних ЗМІ, Віктор Орбан уже так усіх дістав в ЄС, що його просто притисли до стінки. Напередодні позачергового саміту в Брюсселі 1 лютого Politico навіть зазначав, що лідери країн-членів всерйоз розглядають “ядерний варіант” – застосування до Угорщини статті 7 Договору про ЄС, яка дозволяє позбавити країну права вето в ЄС. Але до цього, зрештою, не дійшло. Хоча за інформацією The Guardian, під час погодження довгострокового макрофіну на 50 млрд євро для України лідери країн-членів домовилися про два компроміси: за потреби через два роки буде представлена пропозиція Єврокомісії щодо перегляду цього пакету в рамках нового бюджету ЄС, яка залежатиме від виконання Києвом реформ; самій Угорщині пообіцяли, що оцінка Єврокомісією верховенства права у країні буде справедливою та об'єктивною (що дає Орбану надію на розмороження частини структурних фондів ЄС).
“Не пройшла норма про те, що щороку потрібно знову на Єврораді ухвалювати рішення про виділення на наступний рік конкретної суми з цих 50 млрд. Тобто ми маємо багаторічний фінансовий інструмент, і проблема подолання вето (Угорщини – ред.) зникла – її не буде”, – зазначив одразу після ухваленого ЄС рішення міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Де гроші на зброю: військовий пакет досі заблокований
Хоч після саміту ЄС у Брюсселі 1 лютого у своєму Facebook Віктор Орбан і зазначив про “перемогу Угорщини”, мовляв, Будапешт “не даватиме грошей Україні” на війну, насправді це не так. Проте дивно, чому він собі не приписав іншу “перемогу” – військова допомога Україні на 20 млрд євро теж до 2027 року досі заблокована. І проблема не лише в позиції Угорщини.
“Ситуація на полі бою стає дуже серйозною. ЄС має зробити більше”, – заявила прем’єрка Данії Метте Фредеріксен.
До саміту торік у грудні, де Орбан заблокував виділення Україні довгострокового макрофіну на 50 млрд євро, ЄС також запропонував окремий пакет військової допомоги Києву на 20 млрд євро на наступні чотири роки. Проте він теж не був узгоджений, і не лише через вето Орбана. Багато інших країн-членів виступали проти внесення такої великої, за їхніми словами, суми до бюджету ЄС, що збільшить видатки блоку. Й доволі дивно, що найбільше критикує це Німеччина.
Наразі рішення щодо військового пакету допомоги Україні на 20 млрд євро немає на порядку денному ЄС. Натомість лідери дискутують спрямування 5 млрд євро до Європейського фонду миру, звідки країнам-членам компенсуються їхні витрати на військову допомогу Україні. Водночас Берлін вимагає від інших держав ЄС збільшити свої внески на військову допомогу Україні, бо Німеччина, за словами німецьких очільників, надсилає Києву найбільше зброї. Наприклад, під час обговорень у Бундестазі щодо можливості постачань Україні далекобійних ракет Taurus міністр оборони Борис Пісторіус різко відповів, що “ситий по саме горло” цими розмовами, наче Німеччина більше нічого не постачає Києву. Тому Париж і Берлін, за інформацією видання Euractiv, хочуть змінити схему поповнення Європейського фонду миру на обов'язкові фінансові зобов'язання кожної країни, крім Угорщини.
За два роки повномасштабної війни ЄС надав Україні військової допомоги на 28 млрд євро. На цей рік, за словами Жозепа Борреля, централізовано від ЄС та окремо від країн-членів Україна отримає 21 млрд євро. Також Брюссель обіцяє пришвидшити виробництво артилерійських снарядів. До 1 березня Україна навряд чи отримає обіцяний мільйон боєприпасів. Проте європейські чиновники обіцяють, що ця цифра точно буде більшою ніж 500 тис. снарядів (наразі ми отримали лише 30% від обіцяного 1 млн боєприпасів).
Потужності ЄС із виробництва боєприпасів мають досягти 1,4 млн 2024 року, а 2025-го зрости до 2 млн. Проте навіть це дуже повільно, бо вже зараз, без допомоги Північної Кореї, Росія виробляє до 2 млн артилерійських снарядів на рік. Саме тому всі в ЄС погоджуються, що їм потрібен спільний європейський військовий механізм закупівель. Без цього, за словами міністра закордонних справ Литви Ґабріелюса Ландсберґіса, ЄС зможе закупити “лише намети та кишенькові ножі”.
Тому обговорення військової допомоги Україні, найімовірніше, триватиме, а рішення буде ухвалене на останньому перед виборами до Європарламенту саміті лідерів ЄС наприкінці березня.
