Більше ста років тому, коли щойно створена Українська Народна Республіка протистояла відразу кільком ворожим арміям, вже звучала тема мобілізації. Історики згодом припускатимуть – саме провал мобілізації став причиною нищівної поразки української держави більшовикам.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Неллі Ковальської
Ярослав Тинченко, кандидат історичних наук, заступник директора Національного військово-історичного музею України з наукової роботи показує ТСН приписне свідоцтво – щось схоже на повістку.
Сторічне приписне свідоцтво, яке показує історик, єдиний документ, що киянин і патріот Сергій Лебедев лишив по собі.
1917 рік, Софійська площа. Біля дзвіниці збираються делегати центральної ради, серед них був і Михайло Грушевський. Кількома місяцями пізніше ці люди проголосять про створення УНР. Постане – Україна. Нова держава швидко збере потужну армію. Грудень 1917 року – у війську 100 тисяч штиків. Але вже за два місяці армія стає вдесятеро меншою.
“А люди, які прийшли в цю армію, кажуть, а навіщо? Все, ми збираємо речі, зброю і йдемо по домах. І Директорія – це ж була міжпартійна структура. Вони розуміли, що якщо вони зараз скажуть цим людям – ні, зачекайте, ви сидіть в армії, доки ми вас не розпустимо, то за них ж ніхто не проголосує”, – каже Ярослав Тинченко.
Тоді і стало очевидно, аби нова держава встояла – треба проводити мобілізацію. І тут – починаються суцільні паралелі з сьогоденням
“Закон про мобілізацію десь понад місяць обговорювався. Він теж відправлявся допрацювання, тому що військові написали один закон про мобілізацію, направили Директорії, Кабінет раді міністрів. Рада міністрів сказала, що в такому вигляді ми не можемо”, – каже Ярослав Тинченко.
Саме у цю мобілізацію до військкомату прийшов і Сергій Лебєдєв, приписне свідоцтво якого досі зберіглося в музеї. Тоді ж взяли в руки зброю – студенти, що билися під Крутами. Тисячі людей прийшли в армію добровольцями.
Тисячі війковозобов'язаних 100 років тому теж почали шукати способи обійти закон. Дорослі чоловіки масово вступали до навчальних закладів, бо студенти мали відстрочку. Так само масово – давали хабарі військовим начальникам.
Закінчилася тим, що на початку лютого 1919 року Київ без бою було здано. Було здано радянським військам.
“Аналізуючи провал мобілізації сторічної давності, історики скажуть – саме ті люди, що ховалися від військових начальників по підвалах у часи визвольної боротьби, за кілька років – будуть їсти своїх дітей під час Голодомору. Крім Голодомору окупована Україна тоді пережила ще – колективізацію, розкуркулення, кілька хвиль заслань, ув'язнення незгідних. Робила це все Москва, і зараз щось схоже той самий ворог робить – на тимчасово окупованих територіях”, – наголошує Неллі Ковальська.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Хабарі воєнкомам, що давали і як ловили чоловіків на війну 100 років тому
Нагадаємо, Кабінет міністрів 30 січня, передав до Верховної Ради нову версію законопроєкту про мобілізацію.
ТСН.ua зібрав основні положення нової версії законопроєкту про мобілізацію.
Читайте також:
