Республіканці Палати представників США сьогодні протистоять запиту Білого дому про новий пакет допомоги Україні. У Вашингтоні переважає думка, що “непокірність” Республіканської партії створює проблеми в стратегії Сполучених Штатів щодо України.
Про це пише оглядач The Washington Post Джейсон Віллік.
Минулого тижня ці проблеми озвучив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в колонці Economist. Він заявив, що контрнаступ України, на який Захід поклав великі надії та інвестував мільярди доларів на озброєння, навряд чи зможе досягти вирішального прориву: “Так само, як і в Першій світовій війні, ми досягли рівня технологій, який ставить нас у глухий кут… Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде” – сказав Залужний.
“Це можна було передбачити. Рік тому, коли Україна мала імпульс – розгромивши росіян на Харківщині та у Херсоні – генерал Марк Міллі, тодішній голова Об’єднаного комітету начальників штабів, запропонував врегулювати війну шляхом переговорів. Як і Залужний, він зробив відверте порівняння з Першою світовою війною, зазначивши, що на початку цієї війни стало зрозуміло, що її “більше неможливо виграти військовим шляхом”, – пише оглядач.
Проте цілком можливо, що переговори на той момент були неможливими – росіяни відмовилися б від будь-яких переговорів, і українців не можна було переконати зробити рішучий поштовх, щоб повернути більшу частину окупованої ними території. Але принаймні публічно адміністрація Байдена не зробила жодних спроб.
Білий дім зобов’язався підтримувати контрнаступ України стільки, скільки буде потрібно.
Як дипломатично зазначив Залужний, адміністрація США не завжди діяла рішуче.
“Ракети великої дальності та танки були найбільш актуальні для нас минулого року, але вони з’явилися лише цього року, – що полегшило росіянам відступ”, – сказав Залужний в Economist.
Чи сталося це через бюрократичну інерцію, чи через зусилля президента Байдена впоратися з ризиком ескалації, результат однаковий: Україна сьогодні перебуває в гіршому становищі, ніж у листопаді минулого року. Її війська виснажені, запаси зброї закінчуються, а західна громадськість більш поляризована щодо надання подальшої підтримки, йдеться у матеріалі.
“Члени Конгресу від Республіканської партії, які проголосували проти законопроєктів про допомогу Україні, зокрема спікер Палати представників Майк Джонсон, – широко зневажені серед зовнішньополітичної еліти Вашингтона. У гіршому випадку вони представлені як авторитаристи, які хочуть, щоб президент Росії Володимир Путін виграв; у кращому випадку вони є ізоляціоністами, які не розуміють історичної ролі Сполучених Штатів у світі”, – пише Джейсон Віллік.
Деякі республіканці, які скептично ставляться до допомоги Україні, безсумнівно, належать до цих категорій. Але інші мають обґрунтовані занепокоєння щодо життєздатності стратегії США. Голосування за допомогу Україні – є одним із небагатьох елементів впливу Конгресу на зовнішню політику адміністрації президента Джо Байдена. Нещодавній лист до адміністрації від групи республіканців Палати представників наполягає на тому, що до того, як Конгрес схвалить збільшення фінансування, “ми повинні зрозуміти кінцеву мету та критерії виходу”.
“Вікно для вигідного для України врегулювання шляхом переговорів – якщо воно колись було – безперечно закрилося, оскільки Росія бачить поле бою в технологічному глухому куті, на якому вона має довгострокову перевагу в живій силі. Україні тепер потрібно пережити росіян; Путін не безсмертний, і авторитарні зміни влади можуть бути нерівними”, – зауважив оглядач.
У Сполучених Штатів практично немає “апетиту” до прямої війни з Росією. Перемога Росії в Україні була б жахливим ударом по інтересам США, але не настільки жахливим, щоб ризикувати ядерною війною.
Амбіції зовнішньополітичного істеблішменту щодо переможеної Росії, на противагу виснаженню, яке розвинулося натомість, відображають класичну стратегічну неспроможність.
“Якби адміністрація сформулювала досяжний фінал і план його досягнення, опір Конгресу допомозі Україні міг би перестати зростати. Більшість у Конгресі розглядає Росію як супротивника Америки та розуміє важливість незалежної України. Має бути можливість згуртувати більшість Конгресу навколо цього спільного бачення. Але коли контрнаступ згортається, прихильникам України доведеться переглянути свій політичний підхід…”, – резюмує Джейсон Віллік.
Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував колонку в The Economist. За його словами, ситуація на фронті зайшла у глухий кут, для виходу з якого необхідно зробити великий технологічний стрибок.
Читайте також: