Ця добірка буде цікава і корисна як тим українцям, які тільки переходять на українську, вивчають її, так і тим, хто активно розмовляє рідною мовою у побуті.
Бескед — це крута скеля або ж урвище. Ще є такі синоніми до цього природного творіння: бескеддя, бескет, бескеття, бескид.
Герць — поєдинок, змагання.
Громовина — це блискавка. Вона ж блискавиця, блиски, грімниця, громовиця, моргавка тощо.
Бузувір — це слово вживається щодо злої, релігійно нетерпимої, фанатичної людини.
Огуда — це погана слава або зіпсована репутація. Інші синоніми: гана, засудження, знеслава, осуд, очорнення, паплюження, хула тощо.
Притичина — перешкода (також може означати “камінь спотикання”).
Почвара — це монстр або ж потвора, потороча, страхіття, страховисько, страшило, чудовисько тощо.
Перебендя — примхлива людина чи людина, яка може дуже весело щось розповідати.
Незугарний — це означення незграбної людини чи невмілої, бездарної.
Блават — волошка або блакитний шовк.
Суціга — це хитра та спритна у своїх вчинках людина. Таких ще називають пройдисвіт, нелюдько, горлоріз, паливода.
Ринва — труба (зокрема стічна).
Гойний — це означення щедрої людини. Якщо мова йде про неживе, то мається на увазі багатий, врожайний, пишний та щедрий.
Ґевал — невихована, груба, незграбна людина.
Баляндраси — це порожні та веселі розмови про щось незначне. Такі буденні теревені ще називають базіканням, балачками, патяканням тощо.
Свічадо — дзеркало або підвісний світильник.
Длятися — це затримуватися, а ще баритися, гаятися, забарюватися, затримуватися, зволікати тощо.
Кавалок — частина чогось; використовується у розмовній, нелітературній мові.
Шкодляк — це скупа людина, а ще жаднюга, жадько, жмикрут, загреба, скнара, скупар, скупендряга, скупій тощо.
Легіт — легкий приємний вітерець, бриз.
Читайте також:
