Фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), аналітичного центру CASE та Економічної експертної платформи було проведено дослідження з визначення тіньової частки у підакцизних товарах та її динаміки.
Як зазначають автори роботи, акцизні податки встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків.
Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення.
Автори дослідження зазначають, що повномасштабна війна, ймовірно, спричинила деяке зростання частки «тіньових» продажів (при зменшенні абсолютних цифр) на тлі різкого падіння легальних. Але заходи, вжиті протягом 2023 року призвели до різкого зменшення цієї частки в середньому за роком, при цьому обсяги нелегального ринку зменшилися у 2.5 рази.
Для оцінки повноти оподаткування акцизним податком пального, яке виробляється та імпортується в Україну було використано дані енергетичного балансу України (в розрізі продуктів), який щорічно публікується Державним комітетом статистики України у порівнянні з оцінкою загального споживання пального на підставі оцінки середнього пробігу транспортних засобів.
Протягом аналітичної роботи було співставлено дані щодо сплати податків при роздрібних продажах найбільших АЗС України та податків на працівників. Список лідерів виглядає так:
Таким чином, найбільшими платниками податків до бюджету минулого року стали (в порядку спадання сплачених податків) компанії SOCAR, ОККО та UPG.
