Вже офіційно! Внаслідок загадкової авіатрощі на півночі Ірану загинув президент Ірану Ібрагім Раїсі і ще восьмеро топчиновників країни. Серед них – міністр, губернатор і силовики. На інцидент уже відреагували в США та навіть в Ізраїлі.
Як саме загинув Раїсі, чи не вбили іранського президента та як вплине його смерть на війну в Україні? Подробиці розповів в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналіст Артем Зябкін.
За цим спостерігає весь світ
Ця новина похитнула Іран. Нарешті це сказали офіційно і без прикрас. Далеко в горах на півночі країни рятувальники завершили масштабну пошукову операцію – президентский гелікоптер Ібрагіма Раїсі та тіла всіх його пасажирів знайшли і повезли до найближчого великого міста – Тебріза.
“Тіла загиблих внаслідок катастрофи вертольота у Варзганському районі вирушають до Тебрізу. Тіла мучеників буде доставлено для судово-медичної експертизи. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї оголосив загальнонаціональну п'ятиденну жалобу”, — заявили у Представництві Верховного лідера Ірану.
У гелікоптері, крім президента, були і його поплічники: міністр закордонних справ Амір Абдуллахіан, губернатор провінції Східний Азербайджан Ірану Малек Рахматі та аятола Мохаммад Алі Але-Хашем, представник лідера Ісламської революції в провінції Східний Азербайджан. З ними мали бути й силовики, зокрема представник вартових Ісламської революції, які завжди супроводжують такі делегації.
Насправді пошукова операція була надскладним завданням, адже регіон, над яким після зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим летів і де розбився гелікоптер з чиновниками, гірський і подекуди лісистий. До того ж там була зовсім не льотна погода – гори вкрив густий туман.
Шукали вертоліт не лише самі іранці, але й турки, які для цього підняли в небо свій безпілотник Akinci з нічним баченням.
Іран визнав загибель президента
В Ірані новину про смерть президента, як могли, замовчували. Як у ніч проти 20 травня писало видання The Atlantic, в уряді країни все добре розуміли, але шукали спосіб оголосити про смерть, не викликавши хаосу в державі. Уже 20 травня, тобто за десяток з гаком годин після авіатрощі, було оголошено про загибель Раїсі та інших чиновників. Це викликало неабияку радість в іранській продемократичній опозиції. Зокрема, невеличкий натовп вийшов на вулиці Лондона з прапорами Британії та дореволюційного Ірану.
Раїсі вони ненавиділи та називали “тегеранським м’ясником” за його жорстокість. 1988 року, перебуваючи на посаді заступника генпрокурора, він брав активну участь у масових стратах. Тоді було вбито понад 1000 політв'язнів. ООН звинувачувала Раїсі у злочинах проти людяності.
Роль Ібрагіма Раїсі
Після його приходу на посаду президента 2021 року в Ірані посилилися протести, які періодично жорстоко придушувалися. За Раїсі Іран став значно агресивнішим у своїй зовнішній політиці: почав порушувати ядерну угоду та розширювати вплив на терористів в Іраку, Ємені, Лівані, Сирії та на палестинських територіях, а також місяць тому атакував Ізраїль безпілотниками й ракетами.
Показав свою жорстокість Ібрагім Раїсі і 2022 року, коли його країною пронеслися масові протести через вбивство Махси Аміні – звичайної дівчини, яку замордували поліцейські через “неправильне носіння хіджабу”. Ібрагім Раїсі публічно заявив, що ці події є загрозою для національної безпеки, та звинувачував у подіях Захід. Іранські силовики силою придушили багатотисячні протести. В лютому 2023 року більшість затриманих під час акцій помилували, проте кількох людей показово стратили, звинувативши їх у вбивстві правоохоронців і державній зраді.
Попри це, на смерть президента Ірану на Заході відреагували стримано. Вирізнився президент Польщі, який висловив співчуття іранцям і назвав це трагедією.
“Я глибоко зворушений повідомленням про трагічну загибель президента Ірану пана Ібрагіма Раїсі разом зі своєю урядовою делегацією в авіакатастрофі.
Небагато народів мають у своїй історії такі трагічні сторінки. Але ми, поляки, які 2010 року страшно пережили катастрофу польського урядового літака в російському Смоленську, знаємо відчуття шоку та порожнечі, які залишаються в серцях людей і в країні після раптової втрати політичної та суспільної еліти після раптової втрати близьких і друзів. Тому ми з особливим розумінням приєднуємося до рідних загиблих та іранського народу в молитві та скорботі”, – сказав Анджей Дуда.
Реакція світу
В Пакистані 20 травня оголосили днем жалоби. Свої співчуття висловили також в Індії та Венесуелі. У США ж поспішили заявити про непричетність до авіатрощі. Лідер демократичної більшості в Сенаті США Чак Шумер заявив, що американська розвідка розглядає лише один сценарій загибелі Раїсі, а саме – нещасний випадок: “На північному заході Ірану, де розбився вертоліт, була дуже погана, туманна погода. Тож це схоже на нещасний випадок, але він усе ще повністю розслідується”.
Українці радіють загибелі ворожого ватажка
В Ізраїлі також свою причетність до інциденту заперечили. Викликала смерть Раїсі втіху і в українців, адже саме за його правління Іран зблизився з путінською Росією та в рази наростив оборонну співпрацю з Москвою. Нагадаємо, Іран досі поставляє російським військам сумнозвісні безпілотники “Шахед”, якими Путін щодня атакує українців, і навіть допоміг росіянам налагодити їхнє виробництво в РФ.
Чи зміниться Іран
Але як загибель Раїсі вплине на світ? Як пише The Times of Israel, хоча Іран і залишився без двох високопоставлених чиновників одразу, це не матиме суттєвого впливу ні на ситуацію на Близькому Сході, ні на війну в Україні, адже в Ірані президент – лише голова уряду.
Хоча загибель двох високопоставлених іранських чиновників стала б драматичною подією в період, коли в регіоні вирують численні конфлікти, вона, найімовірніше, не матиме суттєвого впливу на перебіг цих протистоянь, оскільки рішення щодо зовнішньої політики та війни перебувають у віданні верховного лідера Алі Хаменеї.
“Президент Ісламської Республіки є виконавцем, а не особою, яка ухвалює рішення… Тому політика Ірану, її засади залишаться незмінними”, – заявив директор з політики організації “Об'єднання проти ядерного Ірану” Джейсон Бродскі.
“Водночас раптова втрата президента Ірану створить вакуум влади, яким почнуть користуватися високопоставлені фігури”, – пише The Times of Israel.
А от журналісти з New York Times зазначають, що загибель Раїсі сталася в дуже делікатний момент для міжнародних відносин. Видання пише, що лише кілька днів тому високопоставлені американські та іранські офіційні особи провели переговори через посередників, щоб спробувати знизити загрозу більш широкого конфлікту на Близькому Сході. Все для того, щоб уникнути прямої війни з Ізраїлем.
“Останніми днями американські та іранські офіційні особи взяли участь у непрямих переговорах в Омані – перших таких розмовах після відповідного нападу Ірану на Ізраїль минулого місяця”, – йдеться у статті.
Хто замінить президента
В Інституті вивчення війни зазначають, що смерть Раїсі – це серйозний виклик для іранської правлячої верхівки, адже саме президент був таким собі “спадкоємцем” чинного верховного лідеру Ірану – Алі Хаменеї. Хто посяде його місце – наразі невідомо.
Однак тепер функції президента тимчасово виконуватиме віцепрезидент – Мохаммад Мохбер. Згідно з Конституцією Ірану, за 50 днів мають пройти позачергові вибори нового президента країни. Але це й не дивно, навряд чи вибори там будуть хоч на краплю демократичні. Але тут важливо інше. Як пишуть ЗМІ, саме Мохбер курував постачання безпілотників до РФ.
“Смерть Раїсі мала б серйозні наслідки для спадкоємства верховного лідера. Раїсі вважається одним з головних претендентів – разом із сином Хаменеї, Моджтабою Хаменеї – на наступника Хаменеї на посаді верховного лідера. Хаменеї призначив Раїсі на посаду голови судової системи 2019 року та підтримав його під час президентських виборів у серпні 2021 року. Наступні кілька днів можуть змінити поточну та довгострокову динаміку режиму, включаючи наступність верховного лідера. Однак смерть Раїсі зрештою не змінить нинішню траєкторію режиму до більш жорсткої та консервативної внутрішньої політики та більш агресивної регіональної політики”, – повідомили в ISW.
Хто може очолити іранський уряд
Навряд чи зміниться хоча би щось і у відносинах Ірану та Росії, адже їхня ситуативна співпраця вигідна чинному режиму в Тегерані. Але боротьба за посаду президента таки буде, вважає експерт-міжнародник з Українського інституту майбутнього Ілія Куса. Серед кандидатів у президенти є навіть прозахідний політик.
“Хто може стати новим президентом? Якщо брати консервативний табір, то виборче поле можуть підчистити для спікера парламенту Мохаммеда Багера Галібафа, який балотувався у президенти 2017-го і 2021 років і є важковаговиком у цій фракції. Ще є не менш сильний мер Тегерана Аліреза Закані.
Якщо уявити, що еліти захочуть скористатися загибеллю Раїсі та перезавантажити відносини з Заходом та іранським суспільством через повернення поміркованих реформаторів, то тут сильною кандидатурою може бути колишній очільник МЗС Мохаммед Джавад Заріф (один з авторів “ядерної угоди” 2015 року зі США). Менш популярним, але не менш впливовим у середовищі поміркованих, є колишній спікер парламенту Алі Ларіджані (його не допустили до виборів 2021 року)”, – написав Ілія Куса.
Журналісти Politico пишуть, що новим президентом Ірану, найімовірніше, стане син чинного верховного лідера Ісламської республіки Моджтаба Хаменеї. Це має лише укріпити владу режиму в країні.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ПРЕЗИДЕНТ ІРАНУ РАЇСІ ЗАГИНУВ! Нові подробиці авіакатастрофи! Як це вплине на війну в Україні?
Читайте провідні новини дня:
