“У мене єдине питання – за що”: один день із життя військових медиків на Харківському напрямку

Ексклюзив ТСН

ТСН побувала в околицях Куп'янська на Харківщині, а саме – у медичних пунктах, через які за місяць проходять сотні наших бійців.

Як попри все рятують захисників Харківщини – дивіться у сюжеті кореспондентки ТСН Наталії Нагорної. 

Як працюють польові шпиталі

“Це – Куп'янськ, точніше ті місця, які ми називаємо Куп'янським напрямком і тут те, до чого за 10 років особисто мені так і не вдалося звикнути, що небо на обрії може бути таким чорним від вибухів, що будинки можуть бути такими поруйнованими від прильотів,  вулиці –  видаватися такими порожніми. Мені досі дивно, що після чисельних ракетних, авіа та артилерійських ударів люди примудряються виживати. Це диво, яке дуже часто роблять своїми руками ті, кого  узагальнено ми називаємо медиками”, – зауважує Наталія Нагорна. 

Посеред розтрощених вулиць ховаються споруди, адреси яких ТСН не називає та не показує ззовні, аби не видати їхнє розташування. Це – польові шпиталі.

Анестезіолога Сашка жартома дражнять “Ексобаром”, бо він відповідає за знеболювальні, і пацієнти йому дістаються найважчі. У переробленому в палату приміщенні  лежить один пацієнт, щойно прооперований боєць, дуже молода людина. Медик пояснює, хлопцю пощастило – вчасно потрапив до лікарів.

У пункті  в коридорі чекають застелені ноші. Полковник Юрій Бунін показує ТСН, як тут все облаштовано. 

“Тут є імпровізований сортувальний майданчик, і дивіться, ми відразу бачимо рухи мови пацієнта, як кажуть, якщо пацієнт у важкому стані. Стан, тому що йому потрібна стабілізація або навіть якісь реанімаційні заходи, то він потрапляє сюди, це проти шоку, ну на ролику, відразу йде, як ви бачите, у нас тут апарат УЗД, у нас також є портативний рентген, анестезіологічне обладнання, м'язовий концентратор і так далі. Якщо цей пацієнт потребує постійного оперативного втручання, він одразу потрапляє в операційну”, – каже Юрій Бунін. 

Увесь наш шлях по Харківщині нас супроводжує Едуард Хорошун – лікар, полковник, герой України. Він відповідає за те, щоб тут усе працювало, і щоб завжди були запасні варіанти для лікарень – ось такі мобільні модулі, які можуть самі пересуватися і за 20 хвилин розгортатися будь-де, з автономним водопостачанням та електрикою.

Або інший тип операційної – розгортаєтьcя як намет, але всередині оснащена не гірше за будь-яку сучасну лікарню.

Такі операційні розташовані за пару десятків кілометрів до передової, і звісно ризик втратити обладнання великий, проте ризикують і працюють. 

Військовий Микита вдячний побратимам, які його врятували

Пораненому військовому 22 роки, його звати Микита. Хлопець контрактник, сам з Харківщини і поранений в рідній області, він не може пригадати, що саме прилетіло

“Це було так швидко, що я просто впав. І вся надія була на моїх братів. Вони найкращі”, – каже Микита. 

Микита настільки розчулений і вдячний побратимам, що не може стримати сліз. Цього не видно, але поза кадром Наталія Нагорна плакала разом з ним. 

“Вони витягли мене з останніх сил. Вони кричали, що не  покинуть мене”, – каже військовий. 

Палати для легкопоранених на фронті

Більшість поранених – саме неважкі, в свідомості, часто можуть самостійно пересуватися. Завдання лікарів  – якомога швидше привести до тями і повернути на фронт

“Це місце для лікування постраждалих. З терміном лікування 15 днів. Все, що підпадає під термін 15 днів. Все потрапляє сюди. Це легкі травми, дрібні переломи, які потім передають лікарю, і він йде далі”, – кажуть військові. 

Типова палата для “легких” неподалік передової – змога хоч поспати в звичайному ліжку. Тут є те, що в умовах війни можна вважати за розкіш – змога помити руки, вдягти чисте, попрати одяг. Такі ж палати є і у наметовому варіанті. 

Тут польові умови, але все схоже на велике господарство – усе продумано до дрібниць. Всі працюють, як єдиний механізм і кажуть – облаштовуватися на конкретному місці навчилися так само швидко як і згортатися, бо росіяни полюють на шпиталі. 

Як окупанти обстрілюють шпиталі

В один із таких уже прилетіла російська ракета С-300. На щастя, медики не постраждали, проте місце довелось покинути. 

Окупанти також знищили ще один із медичних пунктів Харківщини. Свого часу він міг прийняти до півтори сотні поранених бійців на добу

Проте колишній фельдшерський пункт розбило російською авіабомбою. Володя був тут за старшого, підлеглі пішли в укриття, а він залишився перевірити чи всі живі. На щастя, тоді всі вижили.

“Насправді, коли весь особовий склад групи йде на прикриття, я як відповідальна особа, закріплена за командирами, яка відповідає за безпеку групи, йду перевіряю, щоб усі пройшли перевірку”, – каже він. 

Куди відправляють бійців після польових госпіталів

Через російський терор лікувальні центри відтягують подалі від передової. В один з таких вже рушає наш знайомий Микита – тепер ним опікується фельдшерка Юлія, дівчина не виїжджає з міста, бо комусь треба вивозити поранених. На 22 -річного бійця вдома чекає кохана дружина. 

Віктор Забашта керує  швидкою допомогою на Харківщині. Саме його підлеглі відповідають за те, аби доправити поранених у стаціонарний шпиталь. Медик у розмові ТСН наголошує, він не розуміє, через що до них прийшов російський окупант. 

“У мене завжди виникає питання виникає – за що? От навіщо ви прийшли? Ви прийшли і почали і гинуть діти, які тільки почали жити, навіщо?”, – каже він. 

Найважчих пацієнтів везуть в один з центральних лікувальних закладів Харкова – тут вже є час на детальне дослідження

Головний хірург медцентру Сергій Шипілов розповідає – комп'ютерний томограф за 8 місяців пройшов навантаження, як за 8 років у звичайній лікарні. Адже КТ роблять чотирьом з 5 бійців, які поступають до них

Медики роблять від 80 до 100 операцій на день. За статистикою – кожен двадцятий боєць буде у важкому стані та потребуватиме реанімації

У шпиталі ТСН зустрічає Микиту. Так сталося, що ми пройшли за ним майже увесь шлях евакуації – він втомлений від переїздів, операцій, процедур і попереду на нього чекає тривале лікування

“Це був тільки один день з життя всіх цих людей, які щодня роблять ось цю рутинну роботу. Щоб такі бійці, як наш випадковий знайомий Микита зміг дякувати своїм побратимам, жартувати, згадувати дружину, а згодом і обійняти її”, – каже кореспондентка ТСН. 

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН 21:00 за 24 травня 2024 року | Новини України

Читайте також: 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *