Чому насправді українські Су-27 стоять просто неба, а не в укриттях: пояснення Defense Express

Події

Ворог опублікував відео з ударом по аеродрому під Миргородом, яке було знято з дрона і на якому зафіксовано використання касетної балістичної ракети від ОТРК “Іскандер”.

Аналітики Defense Express поділилися думкою про те, чому українські Су-27 стоять просто неба, а не в укриттях.

“Одразу зазначимо, що попри заявлені ворогом втрати, в реальності ситуація дещо інша. Зокрема, деякі з машин на відео, з огляду на супутникові знімки, вже давно в нельотному стані, бо не змінювали свого положення дуже значний час”, – зазначають у виданні.

Але в українців з'явилося одразу декілька запитань, серед яких – чому українські літаки не були в укриттях, а стояли просто неба.

“А відповідь на це запитання доволі проста – їх немає”, – кажуть у Defense Express.

Ця ситуація існує не від 2022-го, 2014-го і навіть не від 1991 року, а від 80-х років. Річ у тім, що захисні споруди – це арочні укриття, у СРСР активно будувалися у 60-70-х роках під ті літаки, які тоді існували та розроблялися. А це були МіГ-21, Су-7, Су-17, МіГ-23 і МіГ-27 – доволі малі за розмірами машини. Водночас у МіГ-23/27 ще й була змінна стрілоподібність крила з мінімальним розмахом 7,78 метра.

Саме тому наймасовішими були арочні укриття типу 2А13 розміром 12,9х28 метрів. Вони мали товщину стін у 60 см і могли захистити не лише від касетних боєприпасів, а навіть від близьких розривів фугасних бомб. І через вартість будували їх лише у прикордонних військових округах, а не в усьому СРСР.

Але вже в 70-х роках з'явився МіГ-25 з розмахом крила 14 метрів, для якого стандартні укриття не підходили. Від 1982 року почав постачатися МіГ-29, який з розмахом крила у 11,36 метра влазив до укриття 2А13 лише зі “скрипом”, і щоб його не пошкодити, на деяких аеродромах використовували рейки-направлювачі. Але частіше, щоб не ризикувати та не нести відповідальність за пошкоджений літак, зберігали просто неба.

Без даху над головою залишився і Су-27 з розмахом крила 15 метрів, який почав надходити від 1985 року. Водночас попри плани побудувати укриття нового типу, в СРСР здійснити цього не змогли. Країну вже гойдало перед розпадом, тому укриття під нові літаки якщо й будували, то лише в гомеопатичній кількості.

Ба більше, часом укриття були не від можливих ворожих ударів, а радше від негоди. І декілька таких укриттів є на авіабазі під Миргородом, точніше – були. Бо були знищені ворогом ще в перші дні війни.

Таким чином, арочних укриттів для Су-27, щонайменше на авіабазі під Миргородом, просто не існує. А причини, чому їх не побудували вже після 1991 року, цілком відомі й не підлягають додатковим поясненням, бо значно більшою проблемою було не те, де ховати літаки, а взагалі на чому літати, чим заправляти машини та платити пілотам зарплатню.

Також варто зазначити, що проблему з укриттями для Су-27 не вирішили не лише в СРСР, а й у РФ, де літаки так само стоять просто неба. І все, що є у ворога – лише на одному відносно прифронтовому аеродромі укриття від негоди.

Зрештою на тлі ситуації, коли Україна очікує F-16, залишається питання щодо забезпечення їх безпеки на землі. Важливо зазначити, що розмах крила F-16 – 9,96 метра, тобто в теорії та з відповідними заходами до стандартного арочного укриття 2А13 він має увійти.

“Але це, звісно, лише частина проблеми, бо більш критичним є те, що ворожий дрон міг на глибині понад 150 км вести не просто розвідку, а й передавати відео в режимі онлайн. А також те, що про цей БпЛА було відомо, але збити чи завадити йому були не в стані. Хоча, як здається, практика з Як-52, екіпаж якого у прямому сенсі вже настріляв з десяток російських розвідувальних БпЛА, потребує поширення”, – кажуть аналітики.

Нагадаємо, Росія вдарила ракетою “Іскандер” по аеродрому “Миргород”, де базуються українські військові літаки. За інформацією видання Forbes, внаслідок удару було знищено два Су-27.

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *